Вибори у Франції: ультраправі перемагають, парижани протестують, а Макрон «вистрілив собі в ногу»

Ультраправа партія «Національне об'єднання» (Rassemblement national, RN) Марін Ле Пен і Жордана Барделла перемагає в першому турі позачергових парламентських виборів у Франції.

Згідно з даними екзит-полу, проведеного Французьким інститутом громадської думки (IFOP), під час недільного голосування її кандидатів підтримало 34,2% виборців.

На другому місці — блок лівих партій «Новий народний фронт» із 29,1% голосів. Центристська коаліція «Разом за республіку» чинного президента Емманюеля Макрона — третя з 21,5% голосів. На четвертому місці — правоцентристська партія «Республіканці» (10,2%).

Явка на виборах досягла рекордного показника в 69% голосів.

Вражаючий успіх ультраправих, відомих до того ж своєю симпатією до нацистської Росії, викликав масові акції протесту в Парижі. Сьогодні на вулиці столиці вийшли тисячі людей. У багатьох у руках прапори Палестини. Вони скандують гасла, спрямовані проти правого екстремізму. Такі ж виступи відбулися в Нанті, Діжоні, Марселі та Ліллі. У деяких місцях протестувальники влаштували бійки з поліцією, яка була змушена застосувати сльозогінний газ.

Макрон розпустив нижню палату парламенту 9 червня — після того, як лепенівці здолали його блок на виборах до Європарламенту.

Експерти досі не дійшли єдиної думки щодо того, чим керувався, ухвалюючи таке рішення, французький президент. Дехто вважає, що він зробив дуже серйозну помилку, такий собі постріл собі в ногу. Наслідки можуть бути найнеприємнішими для П'ятої республіки.

«Судячи з усього, Макрон розраховував мобілізувати своїх прихильників, але, як бачимо, у нього це вийшло погано, — вважає оглядач «Думської» Віктор Босняк. — Тепер лепенівці можуть отримати більшість у парламенті і навіть сформувати уряд, налаштований проти президента. Щоправда, у стратегічному плані їм, як не дивно, це невигідно: краще залишитися в опозиції до президентських виборів, а там зірвати головний куш. Їхні заяви підтверджують, що план саме такий. Зокрема, Ле Пен сказала, що Барделла стане прем'єром тільки в тому разі, якщо партія отримає абсолютну більшість, тобто 289 місць. Якщо ультраправі відмовляться від влади, то Макрону доведеться або йти на угоду з лівими, що малоймовірно, або створювати технічний кабінет — заздалегідь слабкий, якому буде протистояти опозиційно налаштований парламент, який буде роздиратися протиріччями».

Вибори до нижньої палати французького парламенту (Національних зборів) відбуваються за мажоритарною системою абсолютної більшості у два тури. Обирають по одному депутату в кожному з 577 округів. Якщо кандидат набирає понад 50% голосів у першому турі, він перемагає. Якщо ні, то проводиться другий тур, куди проходять кандидати, яких підтримало не менше 12,5% виборців. Якщо тільки один кандидат або жоден кандидат не відповідає цій умові, до другого туру проходять два кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів у першому турі.

У другому турі перемагає кандидат, який набрав найбільшу кількість голосів, навіть якщо його не підтримала абсолютна більшість. У разі рівності голосів обирається найстаріший кандидат.

Другий тур цьогорічних виборів відбудеться 7 липня.