Українське керівництво хоче під час війни відкрити хоча б один із аеропортів, щоб відновити пасажирське авіасполучення з Європою. Розмови про це тривають уже кілька місяців, а локомотивом відкриття неба став Офіс президента. Думки фахівців галузі розділилися – багато хто стверджує, що це «диванна ініціатива», яка не враховує всіх нюансів такого складного питання, як авіаційна безпека. Однак є й інші, які розуміють складність завдання, але вірять, що всі проблеми будуть вирішені. «Думська» спробувала розібратися, наскільки реальна перспектива відкриття неба. Ще 15 листопада минулого року під час візиту до США керівник Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що Україна незабаром відкриє цивільне авіасполучення. «Ми розуміємо, наскільки це буде потужний поштовх для розвитку економіки», — зазначив він. На початку грудня в аеропорту Бориспіль відбулася зустріч послів, на якій заступник керівника Офісу президента Андрій Сибіга сказав, що наше ППО здатне захистити цей об'єкт, але директор аеропорту не підтвердив можливості його роботи в умовах війни. Пізніше журналісти Еспресо.TV повідомили, що керівництво аеропорту нібито пообіцяло, що для запуску повітряних воріт Києва потрібно лише три тижні. Кілька днів тому міністр громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков заявив, що незабаром Україна подасть документи до міжнародних організацій на відкриття регулярних пасажирських рейсів. «Найближчим часом ми подамо заяви відповідним європейським та американським регуляторам, щоб оцінити ризики для відкриття українського повітряного простору. Дуже складний процес, але перші формальні кроки Україна робить уже зараз. Про терміни ніхто не каже – це питання безпеки польотів», — зазначив міністр. Тим самим Кубраков підтвердив, що всередині країни це питання вирішене остаточно і річ лише за вирішенням міжнародних авіаційних інстанцій. Іншими словами, ракети та «шахіди», які щодня літають у нашому повітряному просторі, не заважають Державіаслужбі та «Украероруху» дати дозвіл на відкриття авіасполучення. Такі сміливі рішення стали можливими завдяки вдалому прикладу відкриття українського морського коридору, який надихнув авіаційну галузь, хоч ситуація з відкриттям неба кардинально відрізняється. Головна проблема в тому, що європейська агенція з безпеки польотів EASA та американська FAA наклали заборони на польоти у повітряному просторі нашої країни. Це так званий NOTAM, за яким пілоти не мають права літати над Україною. Для того, щоб заборона була знята, українські авіаційні органи мають проаналізувати ризики та гарантувати кроки, які забезпечують безпеку. З огляду на суворість цих інститутів (EASA та FAA), з великою ймовірністю можна сказати, що заборона польотів над Україною залишиться в силі. Фахівці галузі розповіли «Думській», що зараз керівництво країни розглядає варіанти відкриття двох аеропортів – це столичний Бориспіль та львівський аеропорт імені Данила Галицького. Для їхнього функціонування в першу чергу треба забезпечити захист від атак з повітря. Із Борисполем все зрозуміло – на сьогоднішній день він надійно захищений парасолькою київської ППО, до складу якої входить ЗРК Patriot. Перспектива відкриття львівського аеропорту залежить від наших західних партнерів – або вони поставлять нам ще один комплекс для захисту міста, або польська ППО прикриє його від російських атак. Проте ймовірність досягнення такої домовленості з поляками дуже мала, тож нам варто розраховувати лише на власні сили. Перевагою Львова, звичайно, є близькість до кордону – до нього всього 60 кілометрів, які рейсовий борт долає всього за кілька хвилин. Однак це не говорить про те, що така відстань буде безпечною для польоту. До двох потенційних лідерів варто додати аеропорти Ужгорода та Чернівців, які за бажання наших союзників також можуть опинитися під їхньою парасолькою ППО. Західний торець ужгородської злітки впирається у кордон Словаччини, а зльотами та посадками там до війни керували диспетчери цієї країни. До мінусів можна віднести слабку інфраструктуру та коротку смугу – всього 2040 метрів, але можна з упевненістю сказати, що до Ужгорода полетять авіакомпанії, у флоті яких є невеликі турбогвинтові літаки, наприклад, Bombardier Dash 8 та ATR 72. Аеропорт Чернівців також знаходиться поряд з країною НАТО – до румунського кордону трохи більше 30 кілометрів, злітка має довжину 2200 метрів, а за оснащення її новим світлосигнальним обладнанням вона змогла б приймати літаки Boeing-737 та Airbus A320. Але відкрити аеропорт, захистивши його парасолькою від ракетних атак, звичайно мало, для стійкого авіасполучення треба організувати повітряні коридори, які протягом усього від кордону до злітно-посадкової смуги контролювалися б засобами ППО. Для аеропорту Бориспіль це реальна проблема, оскільки кордон НАТО перебуває майже за шістсот кілометрів. Завзяті прихильники відкриття аеропортів кивають на тель-авівський Бен-Гуріон, мовляв, там теж триває війна, але повітряні ворота Ізраїлю працюють. Тверезі опоненти парирують, що ізраїльські міста в основному обстрілюють кустарними ракетами, зробленими в гаражах з підручних матеріалів, і їх не можна порівнювати з російськими «калібрами», «кинжалами» та «іскандерами». До речі, далеко не факт, що уславлений «залізний купол» впорається з російською балістикою чи протикорабельною Х-22. Критики відкриття аеропортів також резонно зауважують, що навряд чи великі європейські авіакомпанії погодяться на польоти до країни, що воює. Можна згадати події дворічної давнини, коли майже всі відмовилися від рейсів в Україну після перших повідомлень про загрозу початку бойових дій. Найбільш стійкими тоді виявилася турецька Turkish Airlines та ірландська Ryanair, директор якої Майкл О'Лірі заявив, що рейси відбуватимуться доти, доки в Україну не полетять ракети. Важливо розуміти, що в даному випадку підвищення страхових внесків не зможе компенсувати всі ризики – війна завжди була форс-мажорною обставиною, тому втрата (не дай боже) рейсового борту з пасажирами стане не просто шоком для всіх, але злочином для тих, хто відкрив авіасполучення. Звісно, насамперед будуть винні російські агресори, але відновлення перельотів у таких умовах дуже небезпечне. Не хотілося б згадувати катастрофу MH17, але це випадок, коли така аналогія доречна. Директор одеського аеропорту Володимир Семенченко розповів «Думській», що наші повітряні ворота теж готуються до відкриття, але, звісно, не в умовах бойових дій. «Аналіз каже, що в теорії відкриття аеропорту під час війни можливе за певних умов та за сприяння військових. Ми обговорюємо ризики, до цього процесу залучено багато компаній та організацій. Кожен аеропорт готує свою концепцію оновлення та остаточного рішення керівництва про те, який аеропорт відкриється чи ні», — зазначив керівник. Щодо пасажирів, то навряд чи українці захочуть стати мішенню для російської ракети, посівши місце в салоні авіалайнера — більшість наших людей не готові за таких обставин ризикувати життям. Автор — Сергій Смолєнцев СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ! Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter Новини по цій темі: 30 грудня 2024: В Україні відновили роботу перші реєстри, які постраждали від безпрецедентної російської кібератаки: які наслідки удару і що буде далі? |
Статті:
![]() ![]() Кабмин принял решение о присоединении Национального университета «Одеська юридична академія» к Одесскому национальному университету имени И.И. Мечникова в рамках модернизации системы высшего образования. Читать дальше ![]() «14» февраля режиссер нашумевших «Шкафа» и «Кабаре» Елена Коляденко вместе с балетом «Фридом» представят одесской публике премьеру своего нового спектакля - Flamb™. Почему именно в Одессе решили презентовать новый перфоманс ответили сами создатели перфоманса:
У нас на самом деле был фактически закрытый показ в Киеве, для ограниченного круга лиц. А лучшей публики, чем в Одессе, для большой премьеры, мне кажется, и найти трудно. Кроме того, нам очень повезло с датой, в такой день лучшего повода, чем презентовать красивую историю любви, выраженную в танце, и не придумаешь. Читать дальше ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Читать дальше ![]() ![]() 12 февраля Дональд Трамп провел почти полуторачасовой разговор с путиным, после чего час общался с Зеленским. А затем заявил, что хочет встретиться с путиным в Саудовской Аравии, пригласить его в США и даже самому посетить россию. Читать дальше ![]() |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Автомобільні товари та аксесуари у магазині Фокстрот (на правах реклами)
|