Уже зовсім скоро в Одесі стартує курортний сезон. До міста потягнуться туристи з усієї України — як не крути, Одеса залишається головним морським курортом країни. Кореспондент «Думської» пройшовся узбережжям, щоб перевірити, наскільки пляжі готові зустрічати гостей.

Чи просіяний пісок, чи відкриті шалмани — у першій частині нашого прогулянкового репортажу від Аркадії до Ланжерона.

Погода, звісно, не балує. Сонце є, але вітер такий, що довго на одному місці не затримаєшся.

Стартуємо з Аркадії — головного пляжу міста. Тут, незважаючи на те, що підрядник усе ще возиться зі зливоприймачем, намагаючись відвести випуск глибше в море, основні майданчики вже активно готуються до сезону. Судячи з темпів, закінчити роботи вчасно навряд чи встигнуть — але це, здається, нікого особливо не зупиняє.

«Ібіца» вже винесла пальми, чистить територію і, за старою традицією, готується відгороджувати «свою» частину пляжу щільною лінією шезлонгів. «Ітака» знову зібрала поміст, що йде в море, упорядковує басейн і наводить звичний лиск. «Боно», судячи з усього, теж відкриється, «Портофіно» злегка освіжило зовнішній вигляд.

Людей в Аркадії вже багато — усі немов чекають на перше справжнє тепло, щоб остаточно перейти в режим «море-пісок-засмага».

Далі — «Санторіні». Пляж, на якому життя, здається, не зупиняється навіть узимку. Зараз тут знову людно, працюють заклади. Нагадаємо, торік тут встановили стаціонарні парасольки — тепер це повноцінна цілорічна локація.

Зате море за зиму відігралося — з'їло помітну частину пляжу. Настільки, що пройти далі, до гідробіологічної станції університету, стало проблематично. Відновлювати пісок, судячи з усього, ніхто не поспішає.

Наступна точка — «Калетон». Тут, навпаки, робота кипить: підсипали пісок, помітно розширили пляж, розставляють меблі, чистять територію, завезли пальми. Контраст особливо помітний буквально за поворотом — там, де пляж залишається без господаря.

Хвилі підмили підпірну стіну, і вона має такий вигляд, ніби може не пережити навіть цей сезон.

За яхт-клубом — майже пустеля. Самі пляжі не зачеплені, інвентар лежить там же, де його залишили на зиму. Нагорі життя є - гуляють люди, але вниз поки ніхто особливо не спускається.

На «Пташиному пляжі» біля Жовтого каменю — свій колорит: пенсіонер-ентузіаст Володимир прикрашає простір і схоже робити це може нескінченно.

При цьому сезон, по суті, вже почався — нехай і неофіційно. Хтось засмагає, ховаючись від вітру, хтось грає у волейбол, хтось гуляє з дітьми або запускає повітряних зміїв. Є й ті, хто вже відкриває купальний сезон — незважаючи на температуру води.

Фінішуємо на Ланжероні. Тут, як завжди, багатолюдно — і, мабуть, найпомітніші підготовчі роботи на всьому маршруті (якщо не брати до уваги Аркадію). Вдалося застати навіть «десант» чиновників — прийшли розбиратися з орендарем, який вирішив розширитися до сезону. Спробу припинили, і тепер, за ідеєю, все зайве мають демонтувати.

В іншому Ланжерон виглядає звично: місцями втомлений, місцями запущений, але вже готовий до напливу людей.

Загалом же картина проста: орендарі не поспішають і чекають справжнього тепла. Щойно погода остаточно розвернеться до літа — пляжі вмить «увімкнуться» і почнуть працювати на повну.

Автор — Альберт Вагомих