Від купелі до крематорію? Одеська «Група» влаштувала в музеї модель сучасного суспільства (фото, відео)

Виставка Сергія Беліка, Олега Дімова та Дмитра Євсєєва (довгий час були присутні на художній сцені як об’єднання «Група») Paradise Lost почала свою роботу в одеському Музеї західного та східного мистецтва (Пушкінська, 9). Це продовження співпраці з Музеєм сучасного мистецтва Одеси, який показує найбільш значимі проекти на майданчику в центрі міста. Виставка працюватиме до 21 січня 2024 року.

В мінімалізмі є своя краса. Не перевантажені деталями живопис, інсталяції, фотографії та відеоарт відтворюють долю людства очима митців. В першій залі одразу наштовхуєшся на інсталяцію, що зображає колективне миття оголених персонажів (таке може бути, наприклад, в концтаборі, якщо так сприймати життя, а може й символізувати купіль, звідки виходять у світ чисті душі).

Далі публіка розглядає сумні задрапіровані постаті на фото Дімова й картинах Євсєєва, опиняється біля похмурих фасадів будинків, де світиться одиноке вікно. Занурюється в чистий абстракціонізм Беліка і в дальній залі мало не виходить в двері, за якими клекотить ілюзорне полум’я (можливо, пекельне, проте й крематорію за найблагополучнішим розкладом не уникнути, на сучасних кладовищах переаншлаг).

На думку авторів, загублений рай, той самий Paradise Lost, завжди антонім сучасної реальності. Тут можна й посперечатися, адже не цінувати власного щастя може тільки дурень, а наші митці великі мудреці. Є ще варіант, що щастя попереду, а коли рай не знайдено, певна річ, і не втрачено.

Автор — Ірен Адлер, фото Олександра Синельникова