Від ассирійців і стародавніх римлян до ХАМАС і Куп'янська: російсько-українська війна переміщується під землю (колонка)

Підземна контрнаступальна операція 2-го корпусу Нацгвардії України «Хартія» — це творче осмислення тактичних напрацювань минулого.

Як пише військовий оглядач «Думської» Віктор Босняк, тунелі та підкопи, вони ж «міни», використовувалися в бойових діях з незапам'ятних часів.

Але спочатку коротко про те, що сталося днями. «Хартія» назвала свою операцію «Велес» — на честь слов'янського бога, антагоніста Перуна. Вважається, що він був покровителем худоби, але водночас асоціювався зі світом мертвих.

У ході контрнаступу гвардійці та приєднані до них сили просунулися більш ніж на 15 кілометрів у тил ворога. Це сталося на куп'янському напрямку. Підземні дії українські захисники поєднали з роботою на поверхні землі та ударами безпілотників. Таким чином, окупантам не дали зайти в тил Куп'янська.

30 росіян взяли в полон, противник втратив щонайменше 100 осіб.

«Ми спостерігали, як противник діє під землею. І вивчали, як він це робить. Росіяни мали намір використовувати газопроводи для проникнення в тил наших військ. Тоді ми самі пішли під землю. Ми передбачили дії противника й освоїли тактику ведення бойових дій під землею», — пояснює задум командир корпусу «Хартія» бригадний генерал Ігор Оболенський.

Крім «Хартії», під землею й на землі вели бої штурмовий полк «Р.У.Г», полк безпілотних систем «Лава», бригада безпілотних систем «Ахілл», а також підрозділи ГУР, зокрема легіон «Свобода Росії».

Тепер історичний контекст. Коли підземні комунікації почали використовувати у військових цілях, достеменно невідомо: ймовірно, їх застосовували ще в дописемну епоху. В основному для подолання або руйнування наземних укріплень. Відомо, що підкопи влаштовували ассирійські війська в IX столітті до нової ери. Проти такої тактики захисники фортець використовували контрпідкопи (контрміни) — з метою вийти до тунелю ворога й влаштувати йому там криваву бійню.

Серед археологічно підтверджених випадків варто згадати облогу Дура-Европоса у 256 році. Війська Сасанідського Ірану, які намагалися захопити місто, та римляни, що його захищали, прокладали зустрічні галереї під міськими укріпленнями. У місці їхнього з'єднання загинули римські солдати та, за реконструкцією дослідників, щонайменше один перський воїн. Обставини загибелі залишаються предметом дискусії, але, найімовірніше, легіонерам добряче наділили. До речі, перси тоді застосували діоксид сірки — це вважається ще й першим прикладом хімічної війни.

Так воювали і в Середньовіччі, і в Новий час. Найактивніше підземні комунікації використовувалися під час Першої світової війни. Перед початком наступу на Соммі британські сапери підготували кілька підземних мін під німецькими позиціями. Найвідомішим є вибух біля Ла-Буазель, що утворив величезний кратер, який зберігся до наших днів під назвою Lochnagar Crater.

Задум полягав у руйнуванні укріплень і створенні проходів в обороні супротивника. Але вибух не гарантував успіху наступаючій піхоті: воронки та купи викинутого ґрунту самі ставали перешкодами, а німецькі позиції на окремих ділянках зберігали боєздатність. Цей приклад показує подвійний ефект підземних вибухів: вони могли знищувати укріплення, але водночас ускладнювати просування власних військ.

Воювати в тунелях страшно і це вимагає особливої підготовки. Сапери намагаються не шуміти, оскільки їхню роботу може почути зустрічна група противника. Якщо галереї перетинаються, тоді бій починається вже в підземеллі. В умовах тісноти, темряви, поганої вентиляції та під загрозою обвалу. Жах.

Така форма збройної боротьби відома й у наступних війнах. Під землею воювали й у Другій світовій, і пізніше. Вже покійний одеський історик Яків Савченко, воюючи 1945 року в Берліні, пройшов півтора кілометра тамтешнім метрополітеном. Там він був важко поранений і втратив ногу. Згадувати про це він не любив.

Палестинський ХАМАС створив найпотужнішу систему підземель, у яку увірвалися бійці ізраїльської Армії оборони після 7 жовтня 2023 року, успішно їх зачистивши.

У російсько-українській війні теж були подібні історії. Під час боїв за Авдіївку російські підрозділи використовували занедбаний підземний трубопровід, щоб вийти в район «Царської полювання», де перебували українські позиції. Аналогічним чином агресор діяв у Торецьку, у Курській області рф та під тим самим Куп'янськом.

Під час операції «Велес» українці зуміли запобігти просуванню ворога по трубах, знищили всі штурмові групи, що пробиралися там, і самі просунулися вглиб території, зайнятої окупантами. І досягли успіху.

Що важливо: у нашому конфлікті використовуються існуючі комунікації: переважно підземні газопроводи. Однак з огляду на домінування в повітрі безпілотників, ймовірно, війна дедалі більше переміщатиметься під землю — тож незабаром і ми, і противник будемо рити нові тунелі. І контртуннелі. Там будуть перестрілки, рукопашні сутички, працюватимуть роботизовані комплекси, вибухатимуть бомби.

Війна змінюється й триває. А «Хартії» — слава.

Автор — Віктор Босняк, військовий оглядач «Думської»