Опера за Кобзарем. Одеситів запросили на світову прем`єру «Катерини»  

Сьогодні, 18 вересня, о 18:00 в Одеському національному академічному театрі опери та балету відбудеться другий прем’єрний показ опери Олександра Родіна «Катерина». Перший пройшов при повній залі, овації в фіналі були бурхливими. Є розуміння, що народився новий шедевр, і якщо ми бажаємо добра українському оперному мистецтву, треба чимскоріш замовляти композитору Олександру Родіну нову партитуру.

На рівні композиторського задуму опера «Катерина» за мотивами творів Тараса Шевченка бачилась скоріше хоровою кантатою, проте у підсумку Родін в авторському лібретто використав рядки Кобзаря для реплік, та й сам створив непогані вірші.

Обдурена московським солдатом дівчина Катерина – душа чиста, поряд з нею і облудник на якийсь час уподібнюється романтичному герою. Місце дії – далеко не тільки рідна поету Черкащина, коломийки відряджають до музичних інтонацій Західної України, але важливіше, що глядач немов бачить українську душу наскрізь. Нібито християнські традиції та добропорядність, проте у побуті беруть гору чорти та відьми, які виховують собі достойну заміну («Робiть, дiтоньки, як я, мати, щоб умiли чарувати»).

Виходячи з різдвяного вертепу на початку опери, Чорт та Відьма (Олександр Стрюк у першому складі виконавців, Денис Богачов у другому та Аліна Ворох в обох) дуже активно беруть участь у долі головної героїні. На щастя, є ще й білокрилий Ангел зі скрипочкою (цю роль чудово виконала артистка оркестру Катерина Корягіна), але йому лише ненадовго вдається відігнати скрипковими пасажами нечисту силу. Чому так – кожний глядач може спитати у себе. Лобових рішень режисер-постановник Оксана Тараненко не пропонує та не нав’язує.

І в фіналі танцівник-Смерть (Роман Лобкін) прийме бідолаху Катерину в свої обійми, хоча й не бажаючи того, а зворушений хор заспіває проникливо й жалісно. Але ж ми розуміємо, що нові дівчата, які потрапили в біду, стикатимуться з такою самою жорстокістю, з них будуть так само глузувати, їх проженуть, зтягуючи з плечей останнього кожуха та відбираючи останнього вузлика з хлібом. На це натякає велика армія знедолених душ, русалок, теж кимось доведених до самогубства… Сину Катерини при живих бабці з дідом доводиться стати провідником у сліпого Лірника (партію Лірника доручено прекрасним тенорам, заслуженому артисту України Владиславу Гораю та Богдану Панченко). Проте не переймаймося аж так, переважна більшість опер має трагічний фінал, важливо, що одеська «Катерина» здатна гідно конкурувати з кращими взірцями та презентувати сучасну українську музику.

Головний диригент театру В’ячеслав Чернухо-Воліч впевнено керує багатонаселеним колективом учасників (до артистів хору, балету, оркестру приєднується ще й дитячий хор «Перлини Одеси»). Першого вечора слухачів примусила просльозитися Катерина у виконанні Юлії Терещук, сьогодні естафету прийме сопрано Марина Наймитенко, підступний звабник Іван був заспіваний Олександром Прокоповичем, сьогодні почуємо Павла Смирнова. Батька й матір Катерини, які вигнали дочку з дому з рідним, хай і незаконнородженим сином на руках, уособили на сцені заслужені артисти України Дмитро Павлюк та Олена Стародубцева, сьогодні в цих образах постануть Віктор Шевченко та заслужена артистка України Тетяна Спаська. Неможливо не відзначити колоритних Цигана (Юрій Дудар, Василь Добровольський) та Шинкарку (Анастасія Мартинюк, Катерина Цимбалюк).

Новою «Катериною» театр розпочав VII Фестиваль мистецтв «Оксамитовий сезон в Одеській опері. THE ART OF VICTORY», наступною подією котрого стане балетний гала-концерт 23 вересня о 18:00.

Авторка — Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва