«Одесса останется русской навсегда!»: 12 років отримав одессит-зрадник і батько вагнерівця
До 12 років тюрми заочно засудили 55-річного одесита, який разом із сином перейшов на бік ворога.
Таке рішення прийняв Приморський районний суд.
Виявилось, що з початку 2015 року чоловік на ім'я Ігор Вазавіков-Богачов вступив до так званого «1 армійського корпусу Народної міліції ДНР» та обіймав посаду стрільця, а з початком повномасштабного вторгнення рф залишився служити у лавах окупаційних сил.
Зрадник активно підтримував ворожу пропаганду, зокрема — листувався зі своєю рідною сестрою з Одеси, намагаючись нав’язати їй перекручені проросійські погляди. У повідомленнях він принижував Україну, ображав її громадян, Збройні Сили та виправдовував злочини рф. Серед надісланих ним фраз: «Когда зайду в Одессу, я очень сильно подумаю, что с вами делать! Убивать не буду, но накажу по-честному!», «Украины не было и дай Бог больше не будет! Скоро нечем будет гордиться! Одесса был русским и останется русским навсегда!», «Вы же уже никто, у вас даже страны нет, осталось пока одно название!» тощо.
На його сторінці у російській соцмережі «ВКонтакте» правоохоронці знайшли безліч антиукраїнських публікацій: тексти, які заперечували існування України як держави, принижували її мову, історію та національні символи. В одній із таких була зображена карта України, поділена на псевдоутворення типу «Новоросія» та «Малоросія».
На відео, опублікованому на його сторінці, чоловік фігурує на церемонії прощання з так званим «головою ДНР» разом з бойовиками. А на численних фото — у російській військовій формі з автоматом, бронежилетом, на фоні військової техніки з позначками «Z» або «V». Є й фото з сином, який, судячи з усього, воював за ПВК «Вагнер».
Крім іншого, Ігор та його син Олександр внесені до бази «Миротворця».
Ігор Вазавіков — ліворуч, його син Олександр — праворуч
Суд також встановив, що Вазавіков-Богачов був учасником проросійських мітингів та заворушень в Одесі навесні 2014 року. За словами його сестри, 2 травня він приїхав до Будинку профспілок, але лише «подивитися», а безпосередньо участі в подіях не брав. Згодом переїхав до Донецька, став публічною фігурою у соціальних мережах і на телебаченні «ДНР», де закликав вступати до лав терористичного угруповання.
Крім того, уродженець нашого міста був членом силового блоку «комітету визволення Одеси» та воєнізованого формування з позивним «морпех». Його обов’язки включали військову розвідку та забезпечення бойових дій підрозділу на передовій.
На сьогодні він продовжує перебувати на тимчасово окупованих територіях.
Суд визнав Ігоря Вазавікова-Богачова винним в участі у терористичній організації (ч.1 ст. 258-3 КК України). Йому заочно призначено покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Початок строку відбування покарання обчислюватиметься з моменту його фактичного затримання.
СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ!
Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter
Сколько ещё таких одурманенных русских великодержавных шовинистов! Преступная по своей сути идеология так называемого «русского мира» столько судеб сломала людям, столько трагедий из-за неё. Почему не жить по-человечески? Чем им не угодила Украина? Почему это Украины не должно быть? Кто так решил? Ну если уж так невыносимо было жить в Украине, то почему не поехал в россию, где всё так мило сердцу?
Не стараешься, дурачок, мало совкового пафоса и вопросов в никуда.
Лови шпаргалку, можешь не благодарить:
Сколько же ещё этих одурманенных, великодержавных шовинистов бродит по свету, неся разрушение и горе?! Разве преступная по своей сути идеология так называемого «русского мира» не сломала столько судеб?! Разве она не принесла столько трагедий и страданий?! Почему они не могут жить по-человечески?! Почему им всегда мало?! Почему им хочется разрушать чужое счастье?! Чем же им не угодила славная Украина?! Кто осмелился решать, что Украины не должно быть?! Разве это справедливо?! Почему история и здравый смысл для них ничего не значат?! Почему они не ищут мир и согласие, а только разрушение?! Разве можно так высокомерно и бездушно разрушать чужие жизни?! И если уж так невыносимо было жить на украинской земле, почему не отправились в россию?! Почему они не там, где всё мило сердцу, где всё по их вкусам и привычкам?! Разве это не вопиющая несправедливость перед народом, историей и самой совестью?!
Сельскому дурачку так понравилось услышанное где-то слово "провокатор", что он решил приукрасить им свой словарный запас, правда так и не разобравшись что оно означает.
Одеса ніколи не була російською та ніколи їй не буде! За такі слова, які вигукував одесит-радник та його тато, треба просто давати довічно чи розстрілювати! Та й взагалі, що він що його тато, не одесити! так, сміття, що залетіло з росії ще за часів срср! такого сміття у нас в Одесі дуже багато! понаїхали свого часу з росії і кричать що Одеса руский город! КУЙ вам на обличча!
А вот блогер Цивилизатор на соседней ветке считает иначе: "К середине XIX века город стал третьим по величине в империи после Петербурга и Москвы! " То есть Одесса была в составе Российской империи не каким-то там османским аулом, а одним из крупнейших имперских центров (правда не 3, а 4 после СПб, Москвы и Варшавы, но Киев опережала). Так что утверждая обратное, вы как-то глупо выглядите.
Неравнодушный 17 августа, 15:28 «Сколько ещё таких одурманенных русских великодержавных шовинистов! " На мій погляд, це невірний висновок.. Вони не обмануті. Ці люди просто виявилися «щасливими» володарями глибинної патології мозку, яка і викликала явище з такою яскравою і виразною грецькою назвою, як олігофренія. Чим обумовлені такі зміни функції цього важливого органу? Тут необхідно вивчати кожен конкретний випадок. Як правило, це батьки, які пиячать без міри і щедро поділилися своїми пошкодженими генами з немовлям, або травми, отримані вже після народження, в результаті суворих і безкомпромісних підходів у вихованні свого нащадка тими ж батьками. А може бути, різні, за силою впливу, комбінації обох причин. Слід зазначити, що причин, що викликають подібні зміни в діяльності мозку, набагато більше, але щиро не хочеться перетворювати дане повідомлення в нудний медичний опус. У будь-якому випадку, при наявності подібних дефектів, повноцінне повернення в суспільство нормальних і усвідомлених людей, видається малоймовірним. На додаток до вищесказаного, слід зазначити, що пропаганда «русского мира», особливо міцно приживається в головах саме таких ось «революціонерів». В принципі, вона на них і розрахована. Що ж робити, якщо індивід, з яскраво вираженими ознаками олігофренії, починає протиставляти свої нав'язливі погляди благополуччю і комфорту більшості, оточуючих його людей. Варіанти можуть бути різні — від примусової трудотерапії, з метою хоч якось вгамувати буйні фантазії, до повної ізоляції пацієнта. Вважаю, що багатьох проблем сучасного суспільства можна було б уникнути, якби представники влади ставилися до даної проблеми з належним розумінням. Сподіваюся, в подальшому такі прояви будуть припинятися швидко і ефективно.