П’ятиденний фестиваль «Одесі-610» проходить у нашому місті з 17 по 21 травня.
Лекції та виставки у співпраці з Національною спілкою художників України проходять на Торговій, 2, а сьогодні в історичній будівлі одеського Пасажу створили справжній перформанс, передає кореспондент «Думської».
Учасники молодого етногурту «Легіт» показали історичну сценку про одеську «Просвіту» й виконали унікальні чумацькі пісні, які досі ніде не були записані — музику до них спеціально створила хормейстерка колективу. У складі гурту — волонтерки, дружини та рідні військових, а головна мета «Легіту» — зберігати й передавати українську культуру через живе слово й пісню.
«В основному в нас жіночий гурт, і ми не просто музичний колектив, ми більше займаємось популяризацією традицій через свята, пісні та через різні заходи, — каже засновниця гурту Анна Пайкіна. – Ми робимо постійно такого формату заходи, тобто в нас може бути якась сценка історична, або більш про традиції, як на Великдень була, наприклад. І ми обов'язково співаємо пісні, бо це також українська культура, і ми не можемо представити свято без пісні».
Кураторка фестивалю «Одесі 610» Вікторія Кравченко розповіла, що головна ідея події — об’єднати мистецтво та науку, щоб переосмислити історію сучасною мовою, а також розвіяти міфи про «русскую Одессу».
«До того, як Одесу назвали Одесою, тут вже існувало місто, яке було засноване саме українськими козаками. Зараз у нас відбувається такий рух в Одесі, націоналістичний. Наш фестиваль об'єднує різні громадські організації, установи, бізнеси під одним, скажімо, святом. У нас одна мета — це те, щоб Одеса святкувала свій справжній день народження 19 травня. Бо перша історична згадка про наше місто було датована 19 травня 1415 року польським істориком Яном Длугошом. Це справжній документ, який свідчить про першу історичну згадку нашого міста. Ми про те, що наше місто Одеса — не російське місто, не мультинаціональне, а українське насамперед», — зазначила Вікторія Кравченко.
Важливість фестивалю «Одесі 610» відзначили і в адміністрації Пасажу, яке надало свій майданчик для проведення дивовижного дійства.
«Для нас дуже важливо підтримувати всі заходи, які висвітлюють одеських, видатних українських митців, — зазначили в адміністрації Пасажу. — І всі розуміють, що Одеса нині проходить новий етап свого становлення. Далеко не всі українці, нажаль, знають, які люди тут творили. Та ж Леся Українка. Коли до нас звертаються організатори таких заходів, як фестивалю «Одесі 610», ми завжди це підтримуємо. Все, що стосується українського — це наша тема, це чудово».
СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ!
Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter
Мы о том, что наш город Одесса — не русский город, не мультинациональный, а украинский прежде всего».
Ну, если убрать из истории Одессы всех не украинцев, тогда может быть, такое получится. Но, мне кажется, что немцы и болгары, греки и арнауты, русские и евреи, молдоване и ромы, а также все остальные народы, населявшие и населяющие Одессу будут против.
Очень хотел спросить комментаторов Думской об ихнем мнении за фотографии женщин, с бородой и усами. Если честно, мне просто страшно представить себе то, что это может быть частью украинской культуры.. А применение теории Фрейда к данной реальности просто не лезет ни в какие ворота.
Вкотре нагадаю, українці в Одесі складають 61, 6 %, росіяни 29 %, усі інші, не більше 2 % населення ! Зрозуміло, що змоскаленим українцям байдуже, хто вони !
Та нічим. Коли людині більше нема чим пишатися, вона починає пишатися тим, що їй дала природа: національністю, формою вух або довжиною ну, ви зрозуміли.
Так, цифри з перепису 2001 року дійсно такі — але треба розуміти, що національність у переписі не дорівнює мові чи ідентичності. Багато одеситів вказали «українець» з формальних або обережних міркувань, хоча все життя говорять російською, мислять російською і належать до російськомовної. Називати таких людей «змоскаленими» — це зневажливо і спрощено. Їхня ідентичність — результат історії, а не зради. Вони не байдуже ставляться до свого походження — просто мають інший культурний досвід.
Так, звісно усі, хто не встиг народитися патріотом з тризубом на лобі, одразу зрадники. А те, що десятки років людей ламали системно вам байдуже, головне знайти винних і на них слину пустити. Ваша «любов до України» більше схожа на ненависть до українців. Може, досить вже ділити людей на «правильних» і «зрадників» по тому, хто як говорить чи голосував 20 років тому? Бо поки ви з піною на губах шукаєте ворогів серед своїх справжні вороги лише аплодують.