|
Археологи, работающие на Приморском бульваре в Одессе, вплотную приблизились к предполагаемому месту расположения Хаджибейского замка. Об этом «Думской» рассказал инициатор раскопок, ректор Университета Ушинского Андрей Красножон.
По его словам, исследователи заложили новый раскоп ближе к фуникулеру, в районе южной части площади с Дюком. Именно там георадар показал какой-то мощный подземный объект, не связанный с современными коммуникациями. «Это было самое яркое пятно на всем участке, – говорит ученый. – Мы предположили, что под землей может быть крупное сооружение, и, судя по всему, не ошиблись». Работы подтвердили: здесь действительно располагались остатки капитальных строений. Одна из стен оказалась частью фуникулера 1902 года – самого первого в истории Одессы. Однако куда больший интерес вызвала находка, сделанная сразу под щебнем и бетоном, – массивная кладка из тесаного камня, сложенная на глиняном растворе и датируемая XVIII веком. Толщина стены – около 90 см, что, по словам Андрея Красножона, первоначально вызвало сомнения, что она имеет отношение к крепости Хаджибей: слишком уж тонкая как для средневекового фортификационного сооружение. Однако изучение стратиграфии (то есть напластований культурного слоя) позволило определить, что эта стена стояла на самом склоне XVIII века и у ее кладки был определенный наклон в сторону моря. У объекта нашли вещи османского периода: бронзовые украшения одежды, фрагменты керамики, а также турецкий кирпич. Это, говорит ректор, позволило установить предназначение стены. 
«Судя по расположению, характеру кладки и планам XVIII века, мы можем иметь дело с фрагментом приморской стены артиллерийской батареи крепости Хаджибей, – объясняет Красножон. – Эта стенка поддерживала земляной вал, на котором стояли пушки, контролировавшие вход в гавань. Она была невысокой, но прочной — именно такая и описана в архивных документах и изображена на сохранившихся планах». До сих пор не было ясно, где именно стояла Хаджибейский замок, продолжает ученый, но теперь археологи приблизились к ответу вплотную. «Следует найти угловой стык этой фронтальной стены батареи с ее боковыми стенками, тогда это позволит точно посадить план замка на современную карту города Одесса. Для этого мы планируем заложить еще два небольших шурфа. Следует напомнить, что со штурма Хаджибея в 1789 году началась новая страница истории Одессы. Найденная нами батарея – возможно, первая зацепка, ведущая к открытию самого замка», – говорит Андрей Красножон. Он отметил, что работы ведутся совместно университетом Ушинского и Институтом археологии НАН Украины.
СМЕРТЬ РОССИЙСКИМ ОККУПАНТАМ!
Заметили ошибку? Выделяйте слова с ошибкой и нажимайте control-enter
 |
Якщо подивитись прагматично, то фортифікаційні споруди мали бути з двох сторін Тещіного мосту, тобто високо та з 3х боків прірва. Воронцовський палац навіть міг використати символічний фундамент. Решта була скоріше маленькі форти рівномірно по краях парків. Це вже був час артилерії. Тому вздовж всієї гавані і високо. Враховуючи, що інженерно-укріпні роботи над сучасним Грецьким та Стамбульським парком робили пізніше, то скоріше за все обрив трохи посунувся. Відповідно знаходились на вже неіснуючий частині. Тому і знаходять залишки внизу, під фунікульором тощо. В будь якому випадку, відповідно до схеми, мало бути дещо на кшталт природнього трикутника до якого прив'язали форт з трьома артилерійськими вежами чи бастіонами, як їх там правильно назвати
Ответить
|
 |
ШІ: «Ось що кажуть **турецькі джерела**, зокрема експерти та ЗМІ, про пошуки Хаджибейського замку в Одесі:
1. **TRT Russian (опінія-стаття)** наголошує, що розкопки привернули увагу до «турецько‐мусульманської спадщини» Південної України; зокрема, археолог Красножон розповідає про монету соли «хан Абдуллах» та кераміку XIV ст. і вказує, що це підтверджує присутність турецького/татарського населення на цій території ([trtrussian.com][1]).
2. Турецькі історичні джерела — картографічні матеріали середини XV–XVI століть, як-от карта Алімаджара 1567 р. — вже згадують «Хаджабей Лімане» як порт на місці сучасної Одеси ([uinp.gov.ua][2]). Така згадка засвідчує, що турецько-османські джерела визнали цей регіон як важливий османський порт.
3. Турецькі ЗМІ підкреслюють, що знайдені предмети — насамперед стамбульські люльки XVIII ст. — є османськими за походженням і натякають на існування багатого турецького населення у Хаджибеї ([uinp.gov.ua][2], [islam.in.ua][3]).
Таким чином, за турецькими джерелами:
* Регіон Хаджибея відомий ще з XV ст. як османський порт («Хаджабей Лімане»). * Знахідки монет, люльок і кераміки підтверджують активну присутність османів у регіоні. * Це додатково підтверджує історичну важливість розкопок на Приморському бульварі для турецько-української історії.
Ответить
|
 |
Цей шурф, порівняно з попередніми, найцікавіший (я же казав, що треба зміщати пошуки на південний схід від Дюка). Але, на жаль, знову висновки (фантазії «Ректора») не відповідають виявленим матеріалам. По-перше, де і в чому він побачим вал і стіну атилерійської батареї — загадка. Що стосується справжної кладки із стандартного одеського ракушняку з забутовкою посередині, то розріз борту шурфа на фото вказує на те, що вона є доволі пізньою, можливо, початку 19 ст. З цим всім слід розібратися, хоча б знахідки побпачити. Однак, все одно весь цей багаторічний і недешевий процес нагадує відомий анекдот, коли жінка-чукча на весні запитує геолога: «Мужик! А ти взагалі нащо приходив?». Як справедливо сказано в попередньому пості, ніхто і не сумнівався в існуванні османьского Коджабея принаймні с 16 ст. Є ще анекдот про лікаря і його відповідь про сенс життя, яле наразі мабуть досить
Ответить
|
 |
Жаба давить, що ректор не ви, а Красножон? Для чого тут лапки в слові, це іронія, чи думка крутого вченого? І що ви зробили для розкриття історії Одеси?
Ответить
|
 |
расковыряли бульвар, нашли какую то кладку. И на фига сие?
Ответить
|
 |
Ну так купіть, шо заважає- ваше пусте сидіння на «думській»? Гроші на розкоп Красножон вкрав у вас, в бюджеті чи де?
Ответить
|
 |
тут главное, чтобы это не оказалось кладкой городского коллектора. ))
Ответить
|
 |
На хамство відповідати не буду. З історії Одеси я написав декілька книжок та більше 10 статей, в яких ввів до наукового обігу низку документів, карт і плаів, зокрема А. Лафітта-Клаве та ін. Де і хто «вкрав гроші» не знаю. Скажу лише, що і в цьому шурфі будівельні залишки другого османського замку Коджабея відсутні. Можу припустити, що виявлений фундамент належив одній з будівель (середній) військово-казарменого комплексу, який зображений на Генеральному плані Одеси 1803 року. Однак, я не можу зрозуміти іншого, які наукові цілі цього низкопробного шоу?
Ответить
|
 |
вот вы интересный — сами задали вопрос в котором и дали ответ )
Ответить
|
Правила
|
Статьи:
11:25
 В опубликованных файлах Джеффри Эпштейна Одесса упоминается не менее 200 раз журналисты говорят о возможной роли города в международной сети по «отбору» девушек для влиятельных клиентов.  Переписка указывает на поездки одесситок в Европу, в том числе в Париж, а также на визиты эмиссаров Эпштейна в Украину в разные годы. В документах фигурируют имена, даты, маршруты и модельные агентства, а часть сообщений намекает на скрытую съемку и сбор компромата. Читать дальше
10:14
Разведдрон, курс - Великий Дальник
10:00
На данный момент известно о 5 пострадавших в результате ночной вражеской атаки, - Сергей ЛысакЧетырём людям помощь была оказана на месте. Один обратился к медикам самостоятельно. Состояние всех пострадавших удовлетворительное.
09:50
 Пересыпский район приходит в себя после тяжёлой ночи
|