Археологи, які працюють на Приморському бульварі в Одесі, впритул наблизилися до ймовірного місця розташування Хаджибейського замку.

Про це «Думській» розповів ініціатор розкопок, ректор Університету Ушинського Андрій Красножон.

За його словами, дослідники заклали новий розкоп ближче до фунікулера, у районі південної частини площі з Дюком.

Саме там георадар показав якийсь потужний підземний об'єкт, не пов'язаний із сучасними комунікаціями.

«Це була найяскравіша пляма на всій ділянці, – каже науковець. – Ми припустили, що під землею може бути велика споруда, і, судячи з усього, не помилилися».

Роботи підтвердили: тут дійсно розташовувалися залишки капітальних будівель. Одна зі стін виявилася частиною фунікулера 1902 року – найпершого в історії Одеси. Однак куди більший інтерес викликала знахідка, зроблена одразу під щебенем і бетоном, – масивна кладка з тесаного каменю, складена на глиняному розчині, що датується XVIII століттям.

Товщина стіни – близько 90 см, що, за словами Андрія Красножона, спочатку викликало сумніви, що вона має стосунок до фортеці Хаджибей: надто вже тонка як для середньовічної фортифікаційної споруди. Однак вивчення стратиграфії (тобто нашарувань культурного шару) дало змогу визначити, що ця стіна стояла на самому схилі XVIII століття, і її кладка мала певний нахил у бік моря. Біля об'єкта знайшли речі османського періоду: бронзові прикраси одягу, фрагменти кераміки, а також турецьку цеглу. Це, каже ректор, дало змогу встановити призначення стіни.

«Судячи з розташування, характеру кладки та планів XVIII століття, ми можемо мати справу з фрагментом приморської стіни артилерійської батареї фортеці Хаджибей, – пояснює Красножон. – Ця стінка підтримувала земляний вал, на якому стояли гармати, що контролювали вхід у гавань. Вона була невисокою, але міцною – саме така й описана в архівних документах і зображена на збережених планах».

Досі не було ясно, де саме стояв Хаджибейський замок, продовжує науковець, але тепер археологи наблизилися до відповіді впритул.

«Слід знайти кутовий стик цієї фронтальної стіни батареї з її бічними стінками, тоді це дасть змогу точно посадити план замку на сучасну карту міста Одеса. Для цього ми плануємо закласти ще два невеликих шурфи. Слід нагадати, що зі штурму Хаджибея 1789 року почалася нова сторінка історії Одеси. Знайдена нами батарея – можливо, перша зачіпка, що веде до відкриття самого замку», – каже Андрій Красножон.

Він зазначив, що роботи ведуться спільно університетом Ушинського та Інститутом археології НАН України.