Нові пригоди Бендера в Одеській музкомедії: гуси-лебеді, гирі в сарафанах та три нечистих на руку богатирі  

Після містичного трагіфарсу «Дванадцять стільців» в Одеському академічному театрі музичної комедії імені Михайла Водяного обіцяли продовження у вигляді вистави в тому ж-таки жанрі. Незважаючи на воєнний час, обіцянки було дотримано, і публіці показали ще одне творіння композитора Олександра Злотника та поета Олександра Вратарьова – «Золоте теля».

Головний герой культових романів Ільфа та Петрова трохи подорослішав, проте все так само схильний до авантюр. І знову роль Остапа Бендера виконує заслужений артист України Сергій Мільков. Мрії великого комбінатора про Ріо-де-Жанейро робить наявними балет у рожевому пір’ї, але чуда не відбудеться: режисер-постановник Володимир Подгородинський не відступить від авторської версії. Хто читав, знає, що поклонятися золотому тільцю нерозумно і навіть невигідно, хто не прочитав – побачить все в фіналі на сцені. Ця версія виявиться зрозумілою для тих, хто роман не читав.

Диригент Юрій Литовко в хорошому темпі веде всю чесну кумпанію на хвилях різножанрової музики, тут і чарльстон, і неокласика, і бадьорі марші. Художник-постановник Станіслав Зайцев економно організував сценографію як низку яскравих ілюстрацій, які виникають у проекції на екрані, а герої часто викочуються з-за куліс на фурках (особливий респект за онучку Фунта Голконду Євсеєвну, котра пливе до заміжжя з куліси в кулісу просто на концертному фортепіано з свого посагу). Сам Фунт (заслужений артист України Олександр Щесняк) немов викликає цей образ на підтвердження того, як високо цінують свідомі люди його послуги.

Гонитва за багатствами підпільного мільйонера Корейка поєднала з Бендером не надто успішного фраєра Шуру Балаганова (Олександр Кабаков «збацає» танго навпіл з погрозами надоказ кримінального досвіду свого героя), водія «Антилопы-гну» Адама Козлевича (Сергій Богаченко оточений чотирма феями з хору, здатними і під капот залізти, і кількість бензину в баку на око визначити). Дивовижний крадій гусей та в минулому сліпий Паніковський вийшов із заслуженого артиста України Володимира Кондратьєва, котрому, як виявилося, по силах комічні, гротескні образи. В «Дванадцяти стільцях» він, полишивши звичне амплуа фатального героя, якого не розуміє світ,  перетворився на отця Федора. Тепер просто рве залу, виконуючи балетні па в оточенні гусей-лебедів, містичних птахів, і про кожну балерину можна вигукнути: «Ніжка! Шийка! Феміна!».

Гирі, які у пошуках золота пиляє легковірний Шура, зображають дві артистки у блискучих сарафанах, ну просто собі ляльки на чайниках. І є в цій історії ще три комічних богатирів: Берлага, Полихаєв та Скумбрієвич, нібито бадьорі фізкультурники, а на ділі злодюги, які окопалися у злочинній конторі «Геркулес».

Дружить з фізкультурою й сам мільйонер Корейко (Володимир Муращенко), демонструючи прекрасну форму та подумуючи про шлюб з молоденькою Зосею Синицькою (Катерина Мись): «Выходите за меня замуж, Зосенька! – Мне ведь только двадцать лет будет осенью…». Сцена учбової тривоги з використанням протигазів примусила підхопитися: добре, що не було тривог і прем’єрі нічого не завадило! Хай так буде і далі, а «Золоте теля» підіймає настрій будь-якому глядачу.

Автор — Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва