Нова навала варварів: на Одещині «чорні археологи» продовжують нищити давньогрецьке місто, науковці волають до влади

Звернути увагу на ситуацію з пам'яткою археології національного значення, давньогрецьким містом Ніконієм, яке розташоване на північній околиці сучасного села Роксолани Одеського району, закликають владу вчені.  

Об'єкт культурної спадщини систематично піддається розграбуванню з боку шукачів предметів старовини — так званих «чорних археологів», розповіла «Думській» кандидатка історичних наук, археологиня Олена Сєкерська.

«Ніконій — одне з двох античних міст-держав, які відомі на території Одеської області, — зазначає вчений. — На відміну від античної Тіри (розташована на території сучасного Білгорода-Дністровського, — Ред.), друге життя Ніконія як археологічної пам'ятки має трагічну долю. Ще за радянських часів гостро стояла проблема збереження Ніконійського городища від зазіхань з боку «чорних археологів». Але шкода, яку завдавали стародавньому місту такі діячі 30-35 років тому, сьогодні видається доволі смішною за своїми масштабами. Те, що ми бачимо в останні десять років, — це повне, тотальне знищення археологічної пам'ятки національного значення, яке не можна уявити собі в справжній європейській країні. За своїм станом Никоній сьогодні не можна навіть називати археологічною пам'яткою».

За словами Сєкерської, наприкінці жовтня городище оглянули фахівці університету під керівництвом завідувача археологічної лабораторії педіну, колишнього начальника Ніконійської археологічної експедиції та ексдиректора археологічного музею, доктора історичних наук Ігоря Бруяка.  

Ось що вони побачили. Територія античного міста, яка залишилася недослідженою, являє собою типовий «місячний пейзаж». Пересуватися по поверхні неможливо без ризику звалитися в яму. На поверхні всюди валяються артефакти, які грабіжники вважали недостатньо цінними та серед яких, до речі, реставратор Одеського археологічного музею Сергій Маєвський знайшов фрагменти двох теракотових статуеток.

Крім того, місцеве населення використовує територію пам'ятки як… звалище.  

«Усе це неподобство відбувається за повної байдужості з боку департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації, однією з функцій якого і є охорона археологічної спадщини, — зазначає Олена Сєкерська. — Але вона зводиться, очевидно, до простої формальності. Так, біля в'їзду на городище було встановлено новий охоронний знак із відповідним написом, але навіть він уже давно зухвалим чином відредагований грабіжниками.

Можливо, слід звернути увагу на фактичний стан об'єкта й адміністрації Одеського археологічного музею Національної академії наук України, якому підвідомча територія городища».  

Ніконій заснували у VI столітті до нової ери колоністи з Істрії, що в сучасній Румунії. Дискусії про те, чи став він самостійним полісом, чи так і залишився істрійською колонією, точаться досі. На рубежі IV-III століть до нашої ери місто було зруйноване, що пов'язують із навалою македонського полководця Зопірона, соратника Олександра Великого. Потім Ніконій знову відбудували. На початку нової ери він увійшов до складу римської Нижньої Мезії, а закінчилася його історія в III столітті н.е., за часів Великого переселення народів.  

Стародавня назва міста довгий час залишалася невідомою. 1966 року переконливу аргументацію на користь того, що населений пункт іменувався саме «Ніконієм», навів Петро Каришковський, у майбутньому професор Одеського університету Мечникова.