Спадкоємиця Палецького: одеситка розписує таці та писанки

В читальному залі бібліотеки імені Едуарда Багрицького (Преображенська, 35а) відкрилася виставка декоративно-ужиткового мистецтва «Неповторних звуків переливи». Так поетично сприймає розпис у народному стилі Інна Морозова, член секції ДУМ «Золотий Платан» Національної Спілки художників України. Спів у церковному хорі – ще одна грань її обдарування, але коли в руках Інни опиняються фарби, хормейстером вже стає сама мисткиня.

У 2015 році вона несподівано для самої себе стала лауреатом премії імені Ростислава Михайловича Палецького (1932-1978), видатного майстра народної творчості Півдня України. Радість була подвійною, адже Інна є рідною та улюбленою онучкою Палецького. У шестирічному віці вона навіть брала участь у виставці народних умільців Любашівського району Одеської області з роботою «Пташечка».

«В будинку дідуся для творчості відведена була особлива кімната, яку називали «цех», — розповідає Інна. – Пам’ятаю коробку фарб, для мене це було якесь диво, надто фіолетова, бордова, золота та срібна фарби. Дідусь склав казку про курей різних кольорів – білих в чорних плямках та чорних в білих плясках…  Я питала, як щодо смужечок, і дідусь підтверджував, що такі курки теж були. Додому приходили його учні, він з ними займався. Мене дідусь водив на природу та показував красу нашого рідного краю: квіточки, жителі пруду, чорногузи… Дуже любив мене, називав ластівкою».

В житті Інни був період, коли творчістю вона не займалася, ставши дружиною священнослужителя та матір’ю трьох дітей. Але потім разом з синами в ізостудії знову почала малювати. Чоловік підтримав, тепер він сам оформлює та розвішує її роботи на виставках, випилює основи для таць, які Інна розписує гуашшю та акрилом.  Глядачі часто порівнюють цей розпис із вишивкою, зображення складається з маленьких мазків, як із стібків.

«Хочу підкреслити, що Інна Анатоліївна – дійсно справжній, рідкісний художник, — каже Віталій Борисович, чоловік автора. – Господь дав їй дар побачити в своїй уяві дещо суто незвичайне, дивовижне, та можливість це втілити в творчості. Вона працює дуже повільно, намагається кожну детальку довести до досконалості. В сучасному світі багато художників, котрі, можливо, по декілька робіт в день роблять, але не вкладають в них стільки душі, як Инна. Здавалося б, у неї фрагменти однакові, проте якщо придивитися – різні візерунки. Її багата натура прагне проявити себе ось так».

Писанки, кухонне начиння, настінна графіка Інни Морозової побували на багатьох виставках різного рівня та скоро будуть показані у Швейцарії. Інна Анатоліївна підготувала до друку вірші, автобіографічні записи Ростислава Палецького та документи, пов'язані з його життям і творчістю, а також написала свої спогади про засновника південного стилю українського декоративно-ужиткового розпису, творця нового напряму національного мистецтва — Троїцької станкової графіки.

Автор — Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва та Олександра Синельникова