Наша Леся родом із Греції: в Одесі вшанували велику українську поетесу

Виставку грецького живописця Ставроса Тзортзоса «Краса — суперництво в досконалості» з нагоди 152-річчя від дня народження Лесі Українки відкрили в універсальному читальному залі Централізованої бібліотечної системи для дітей Одеси (Катерининська, 67).

З материнського боку Лесиними предками були Драгоманови, вихідці з Греції, сама вона добре знала грецьку мову.

Спершу може здатися, ніби перед нами старовинні фото, але це не так. Вугіллям на папері намальовані ці 30 картин, подаровані бібліотеці Генеральним секретарем Грецько-Української Палати Герасимосом-Ніколаосом Бугасом.

Концертна програма на честь події складалася з творів грецьких та українських композиторів. Співачка Аглая Поліхроніді виконала пісню Софії Вемпо «Нас розлучає війна».

«Написана в роки Другої світової війни, а сенс слів про наше сьогодення: «Коли кохана батьківщина просить допомоги, не треба плакати, посміхнися мені на прощання і згадуй мене у своїх молитвах, щоб я міг повернутися з перемогою додому», — розповіла пані Аглая про зміст пісні.

Концерт продовжила композицією «З любов'ю до Лесі» Уляна Щавінська, учениця музичного ліцею імені Петра Столярського. Лауреат міжнародних конкурсів Андрій Малинич виконав арію Перелесника з опери композитора Віталія Кірейка «Лісова пісня» на вірші Лесі Українки, наче перевтілюючись у містичну істоту з неймовірною силою та харизмою.

Загальновідомо, що коли Леся Українка писала про Грецію, завойовану Римом, то під Грецією мала на увазі Україну, а в драмі «Вавилонський полон» говорила про поневолений український народ, що має пройти випробування і вистояти. Імовірно, зараз це пророцтво збувається. А справжня Греція, яка серед європейських країн підтримала включення центру Одеси до списку світової спадщини ЮНЕСКО, ні нам, ні Лесі не чужа.

Авторка — Ірен Адлер, фото Володимира Андрєєва та Олександра Синельникова