Понад дві тисячі порушників затримали минулого року прикордонники Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

З початком повномасштабного вторгнення росії всі прикордонні загони перейшли на посилений режим несення служби, на загрозливих прикордонних ділянках прискореними темпами почали зводити укріплення. Також прикордонники запроваджують нові технології для виявлення порушників.

Особливості несення служби воїнами Держприкордонслужби на півдні країни дізнався кореспондент «Думської», побувавши на одній із прикордонних ділянок.

Різкий північний вітер з поривами до 12 метрів за секунду посилив невеликий січневий морозець, але прикордонні наряди, незважаючи на погодні умови, цілодобово моніторять прилеглі до кордону території.

Південне регіональне управління ДПСУ контролює сухопутну ділянку кордону довжиною понад 800 кілометрів, з них більша частина межує з Республікою Молдова, яка під час мобілізації приваблює багатьох українських ухилянтів.

За словами спікера Південного регіонального управління Ігоря Перегняка, за майже два роки великої війни багато ділянок кордону було значно посилено: викопано десятки кілометрів інженерних споруд – рови та насипи, біля них обладнали контрольно-слідові смуги, поставили високі паркани з колючим дротом. Крім того, уздовж кордону літають службові дрони з камерами нічного бачення.

«Порушники думають, що у темний час доби їх ніхто не бачить, але вони помиляються. Наші «пташки» завжди в небі – і вдень і вночі, прикордонні наряди також цілодобово патрулюють державний кордон, використовуючи оптичні пристрої як денного, так і нічного бачення», — зазначив Перегняк.

Порушники кордону, переважно ухилянти, найчастіше намагаються перейти кордон у напрямку Молдови невеликими групами.

Деякі жителі прикордонних населених пунктів намагаються нажитися на втікачах і створюють телеграм-канали, в яких пропонують за солідні суми (найчастіше від п'яти до семи тисяч доларів) «підказати» таємні стежки в сусідню країну в обхід прикордонних патрулів.

Куратор пояснює ухилянту, як доїхати до прикордонної зони, де вийти з автобуса або автомобіля, що з собою взяти, як поводитися і в якому напрямку рухатися. Зрозуміло, що організатор каналу не несе жодної відповідальності за успіх переправи, проте завжди запевняє, що в нього на кордоні все схоплено, і він уже встиг допомогти тисячам стражденних.

Насправді часто ситуація виявляється дуже прозаїчною. Отримавши повну передоплату, куратор просто «кидає» клієнтів — або перестає виходити на зв'язок, або називає випадковий маршрут, де ухилянта з розкритими обіймами чекають прикордонники. Іноді відбуваються й екстремальніші ситуації, в яких втікачі ризикують своїм здоров'ям або навіть життям. Іноді вони по кілька днів сидять на холоді в лісопосадці, чекаючи на те саме обіцяне «вікно» — гіпотетичну можливість перейти кордон непоміченими. Іноді ж горе-мандрівники падають у виритий прикордонниками рів і на глибині кількох метрів чекають, доки за ними прийде допомога.

У березні минулого року наші прикордонники запобігли наймасовішому інциденту з незаконним перетином кордону. Завдяки співпраці з молдавськими колегами вдалося затримати одразу 61 чоловіка призовного віку. Усі порушники добровільно вирішили мобілізуватися до лав Збройних сил.

Для виявлення подібних схем прикордонники діють разом із Нацполіцією та працівниками СБУ.

До речі, дрони в ДПСУ почали використовувати задовго до великої війни. Безпілотники збирають основний «урожай» порушників завдяки наявності інфрачервоної камери спостереження. Наразі можливості безпілотних апаратів набагато розширилися – «пташки» можуть годинами висіти над потрібними ділянками кордону, виявляючи порушників.

За словами прикордонника Вадима, підйом квадрокоптера вночі дозволяє значно прискорити моніторинг кордону. Бійці дали ласкаві імена своїм помічникам, один із дронів назвали Барракудою.

«Прикордонному наряду для огляду ділянки кордону завдовжки 10-15 кілометрів потрібно близько трьох годин, Барракуда ж, за відповідних погодних умов, впорається з такою роботою за 20-30 хвилин», — наголошує Вадим.

Оператори також виробили спеціальну тактику дій при виявленні порушників, іноді дрон своєю присутністю спеціально вимотує порушника, щоб той витратив сили і скоріше здався наряду.

«Якщо Барракуда побачила порушника у тепловізор, то він уже не сховається, я можу опуститися нижче, щоб він зрозумів, що його помітили. Багато хто починає бігти, але адреналін закінчується дуже швидко. Радіозв'язком я кажу поряд куди рухатися, і до моменту прибуття порушник вже стоїть з піднятими руками», — розповідає прикордонник.

Не поступаються техніці у пошуку порушників і вічні супутники прикордонників — службові собаки, розповідає кінолог Володимир, господар службового пса на прізвисько Джек.

«Джек поводиться дуже доброзичливо в компанії прикордонників та людей, з якими я в добрих стосунках. Я виховую його із тримісячного віку, зараз йому 4,5 роки, – розповідає кінолог. – Ми регулярно тренуємось, у реальних умовах пес не проґавить порушника. На щастя, мені поки що не доводилося спускати собаку з повідця, але його присутність дуже дратує порушників».

Щоб швидше пересуватися бездоріжжям, прикордонники отримали квадроцикли. Поки що їхнє застосування носить обмежений характер, але прикордонники вже випробували їх у роботі.

Крім затримання порушників, які намагаються перетнути кордон по полях, прикордонники виявляють багато недоброчесних громадян, які намагаються виїхати через пункти пропуску за підробленими документами.

За час повномасштабної війни з'явилося багато таких схем. Нерідко ухилянти видають себе за волонтерів та намагаються виїхати за системою «Шлях».

Однак, це далеко не все. За кругленькі суми вони оформляють собі липові документи далекобійників чи моряків, видають себе за студентів чи багатодітних батьків, не кажучи вже про фейкові медичні довідки та свідоцтва про інвалідність.

Комічний випадок нещодавно трапився на берегах прикордонного озера Кагул. Клірик московського патріархату разом із кількома товаришами вирішив втекти з України. Вони одягли церковні ряси і за порадою знаючого провідника безперешкодно дісталися села Лиманське Ренійської громади. Кінцевий етап операції передбачав перетин озера у напрямку молдавського берега, проте човняр вирішив пожартувати, направивши транспортний засіб не до молдавського села Нова Етулія, а до українського села Нагірне, де на втікачів на березі вже чекали прикордонники.

Правоохоронці радять не випробовувати долю, сподіваючись на успіх у спробі втекти з країни, а дотримуватися законів і допомагати нашій спільній перемозі над ворогом.

Автор Сергій Смолєнцев, фото автора