Мовні курси та гуртки і фільми на Netflix українською: уповноважений з захисту державної мови зустрівся в Одесі з молоддю  

Також омбудсмен пригадав, як вів переговори з представниками Netflix щодо необхідності українського перекладу фільмів та серіалів, що транслюються на цій стрімінговій платформі.

«Для Netflix це було питання поваги до нашої країни, до нашого законодавства, так же як вони з повагою ставляться до власної країни, її законів та прав громадян. А тепер ми бачимо, що навіть українські фільми там з’являються, і це теж досягнення», — сказав Тарас Кремінь.

Нагадаємо, що в університеті імені Ушинського нещодавно призначили помічницю з питань захисту державної мови на громадських засадах, нею стала студентка 4-го курсу Наталя Оробець.

Тарас Кремінь підкреслив, що така практика буде корисною і для інших університетів України: «Ця сітка соціальних мовних активностей у кожному університеті — це про можливості, це про ефективність роботи, це про те, щоб на своєму рівні робити те, що можливо. Мова — той маркер, за допомогою якого ми можемо репрезентувати себе в світі».

В Одеській обласній науковій бібліотеці ім. М. С. Грушевського презентували результати соціологічного дослідження, яке було проведене фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва з 21 по 27 жовтня та з 13 по 21 грудня. Опитування проводилося в усіх регіонах України, включно з Одеською областю.

Виконавчий директор фонду Петро Бурковський зазначив, що це дослідження демонструє, як війна впливає на мовну ситуацію в країні.

В Одеській області, втім, ситуація наступна: 58% опитуваних назвали рідною українську мову (по країні цей показник сягає 83%), 29% російську, 5% іншу (болгарська, румунська тощо). Проте мовою домашнього спілкування назвали українську лише 25% (загальноукраїнський показник 71%), а 60% - російську.

Також результати опитування показують, що одесити оцінюють свій рівень володіння українською нижче за середні по країні показники: 27% одеситів (загальноукраїнський показник 5.6%) оцінюють свій рівень як низький, 4.4% (загальноукраїнський показник 0.5%) зовсім не володіють.

При цьому 21% одеситів зазначили, що раніше спілкувалися переважно або повністю російською, але за останній рік перейшли повністю або переважно на українську мову, і цей показник навіть вищий за загальноукраїнський показник (17%).

Серед найефективніших форм вивчення української мови респонденти з Одеси та області відзначають ті ж варіанти, що й представники інших регіонів: спілкування в сім’ї, школа, спілкування з іншими людьми. Але дещо вищий показник, ніж по країні, попиту на додаткові навчальні курси — їх вказали 39% (при 27% в середньому по країні).

Мовний омбудсмен зазначив, що ці результати вказують на прогалини, над якими ще треба працювати, і тут є місце для активності не лише держави, а й для громадських ініціатив.

Також Тарас Кремінь підкреслив: «Одеса є одним з міст-лідерів за кількістю звернень до уповноваженого, що демонструє відповідальність, єдність одеситів і гостру реакцію на порушення мовних прав громадян. Ми маємо робити все для того, щоб цей активний мовний гуманітарний тил був стійким».

Представниця Уповноваженого із захисту державної мови на півдні України Ярослава Вітко-Присяжнюк прокоментувала результати опитування так: «Роботи попереду чимало, але пророблено вже багато. Результати будуть взяті в роботу органів місцевого самоврядування, а ми, як інституція, будемо сприяти і підтримувати ті ініціативи, що направлені на поширення української мови і дотримання мовного законодавства».