Проросійська Міжнародна федерація фехтування дискваліфікувала олімпійську чемпіонку Ольгу Харлан за те, що вона не потиснула руку суперниці з росії після розгромної перемоги в першому раунді чемпіонату світу. Потім дискваліфікацію начебто скасували. Пізніше — знову повернули.

Почнемо з того, що Ольга взагалі могла не вийти на перший бій чемпіонату світу. Буквально напередодні бронзовий призер ігор у Токіо фехтувальник Ігор Рейзлін не бився проти російського ноунейма, оскільки формально виконував постанову Кабміну — якщо є на змаганнях росіяни, хоч і під нейтральним прапором, потрібно бойкотувати. Однак легким рухом руки, а точніше підписом міністра спорту (він же очільник Національного олімпійського комітету), олімпійського чемпіона 1992 року з фехтування (у збірній СНД разом із теперішнім головою олімпійського комітету московії Станиславом Поздняковим) Вадима Гутцайта норму про бойкот скасували. А тому одна з найтитулованіших українських спортсменок за роки незалежності Ольга Харлан на законних підставах виходила фехтувати з нікому не відомою шаблісткою з країни-агресора Ганною Смирнової.

Нагадаємо, топові російські фехтувальниці замазані службою в армії, а тому аж ніяк не можу брати участь у чемпіонаті світу. Такі рекомендації Міжнародного олімпійського комітету. І навіть наближена до санкційного бізнесмена Алішера Усманова Міжнародна федерація фехтування не має права допускати на турніри лоялістів війни з росії.

Однак у правилах фехтування є нюанс, який важко собі уявити, наприклад, у тенісі. Еліна Світоліна може скільки завгодно не потискати руку Аріні Соболенко, Вікторії Азаренко чи Дар'ї Касаткіній (до слова, єдина росіянка, яка виразно засудила війну, але не суть). Традиції фехтування нехтувати рукостисканням забороняють. Але для нашої Олі всі ці традиції, коли перед тобою відвертий ворог (у мережі без проблем можна знайти фотографії Смирнової з братом-військовим), не мають значення.

^{Ганна Смірнова з братом}

Після переконливого виграшу 15:7 і демонстративно простягнутої руки Смирнової, Ольга Харлан просто простягнула шаблю в бік суперниці та покинула майданчик. А ось Смирнова, попри нуль досягнень у світовому спорті, вирішила продемонструвати характер і залишилася в ігровій зоні чекати результату свого протесту — мовляв, як же так, де рукостискання? Сиділа так Смирнова 50 хвилин. Поки не з'явилася інформація про те, що протест відхилено, і Харлан закономірно йде далі.

Що ж, подія здавалася прецедентом — нарешті, наших спортсменів почули. Нарешті, зрозуміли, що позбавляти Ольгу Харлан права боротися за вихід на п'яту Олімпіаду через недоречні традиції — велика дурість. На горизонті виднілася історична політична перемога. Справедливість готувалася тріумфувати. Адже не так давно Ольга впевнено виграла Європейські ігри в Польщі, але проросійська «міжнародна» федерація фехтування зробила так, що жодних балів у залік олімпійської ліцензії цей успіх не приніс. Заліковим зробили Чемпіонат світу, куди допустили ніби нейтральних росіянок.

Але радість була недовгою. «Чорну мітку» Ользі повернули, Смирнова пройшла далі. Виявляється, у фехтуванні далі йде не той, хто краще шаблею/шпагою/рапірою володіє, а хто руки правильніше за всіх тисне. Над Ольгою Харлан згустилася густа сіра хмара у вигляді відсторонення від турнірів на 60 днів — так можна і в командні змагання не потрапити.

Ольга Харлан

Мстива машина агресора завелася на повну. Вони розуміють, що у великому фехтуванні найближчими роками їм нічого не світить. Але ж є можливість потягти на дно українських спортсменів. Що зараз і відбувається за загалом пасивної позиції нашої сторони.

Так, протест федерація фехтування України подала. Але при цьому визнала — повернути на чемпіонат світу Ольгу Харлан не вийде. Однак, якщо втрачати вже нічого і шансів у Ольги виступити на Олімпійських іграх у Парижі майже немає, може якось активніше протестувати будемо? Почнемо всіма законними способами «валити» керівництво Міжнародної федерації фехтування, після слово візьме член міжнародної федерації Вадим Гутцайт. І не просто візьме — а голосно грюкне дверима, коли залишатиме свій пост. Повторюся: втрачати вже нічого, гірше нам навряд чи зроблять, але мовчки миритися зі свавіллям — зовсім уже позиція слабаків. За останні півтора року наша країна зробила стільки, що точно не асоціюється з цим словом.

Автор — спортивний оглядач «Думської» Віталій Хемій