Мінус кросівки, підкрилки, держномери: репортаж із берегів одеської Балківської  

Редакційний чат розпечився не гірше праски: «Але ж у читачів є вікно, вони бачать дощ!» — парирую я.

«Читачі мають дізнатися про дощ саме від нас, раптом хтось їде до Приморського суду!» — наполягає редактор.

Нічого не залишається, як озброюватися дощовиком, найміцнішими кросівками та залишати теплу квартиру.

Вулиця зустрічає проливною зливою. Дістатися до припаркованого під будинком авто — ще те завдання. Стихія намагається загнати назад у затишок, мокрий і скуйовджений застрибую на водійське сидіння і рушаю в дорогу. Хвилі брудної дощової води хльостають по лобовому склу, зустрічні автомобілі намагаються забризкати по дах, навіть голос радіоведучого в динаміках звучить ніби з дна.

Першим ділом їду на Інглезі. Судячи з телеграм-каналів, у водяному полоні там опинилося кілька легковиків. Запізнююся: комунальники вже практично перемогли стихію, вулиця знову проїзна, а застряглі автомобілі — вже на суші. Одну з машин вручну котять двоє чоловіків. Повз проходить ще один, несучи під пахвою знайдений у потоці держномер. Вирушаю в епіцентр удару стихії.

Спустившись по Краснослобідській, паркуюся, не доїжджаючи перехрестя. Вулиця перекрита, патрульна поліція вчасно зреагувала, і посеред розлитої брудної річки з неприємним запахом не видно жодної затонулої машини. Фарватером потоку вниз, до Пересипу, розрізаючи воду, рухається пожежний автомобіль — напевно, єдиний транспорт, окрім прогулянкових катерів, який сьогодні може пересуватися Балківською.

Величезна калюжа розлилася чи не до воріт храму правосуддя Приморського району. Роззявкуваті адвокати й прокурори могли б не встигнути переставити свої автомобілі — довелося б довго сушити салони. Вдалині комунальники чергують біля прочинених люків, звідки фонтанчиком б'є брудна вода, що стікає зі схилів балки. Самотні промоклі пішоходи намагаються подолати потік, але зробити це, не намочивши ноги, неможливо.

У моїх кросівках теж уже давно хлюпає вода, фотоапарат захований під дощовиком, а от телефон потроху відмовляється реагувати на замерзлі та мокрі пальці. Раптом із двору на Балківську виїжджає легковий Hyundai. Власник автомобіля вмикає режим «безсмертного», точніше — «непотоплюваного», і рветься в бік Краснослобідської. На своє щастя, чоловік вчасно передумав і, заскочивши на тротуар, відбувся лише втраченим і попливлим на Пересип підкрилком.

Роблю наостанок кілька кадрів відчайдуха, який ризикнув подолати озеро, і прямую сохнути в редакцію. Та не минуло й пів години, як стихія обрушилася знову, але то вже зовсім інша історія.

Автор Денис Меркур'єв