Нещодавній підрив греблі Каховської ГЕС, катастрофічний для нашої країни, торкнувся чи не всіх видів господарської діяльності. Точний збиток трагедії оцінити поки що неможливо, але вже зараз зрозуміло, що це будуть десятки мільярдів доларів, а процес відновлення розтягнеться на багато років.

«Думська» починає цикл статей про наслідки руйнування водосховища, сьогодні вони торкнуться різних аспектів, від енергетики та сільського господарства до навігації та водопостачання міст нижче за течією Дніпра.

Мрії екологів

Багато екологів уже заявили про те, що зникнення Каховського водосховища дає Україні шанс відновити колишнє річище Дніпра з численними островами, оспіваними в багатьох історичних літописах, зокрема й знаменитий Великий Луг, де розташовувалася Запорізька Січ.

Однак, не все так просто, адже сьогоднішній Дніпро, вірніше його українська частина, складається з шести водосховищ — Київського, Канівського, Кременчуцького, Кам'янського, Дніпровського і власне Каховського, тож втрата останнього не призведе до відновлення річки, але створить проблеми для решти п'яти дніпровських морів.

Інакше кажучи, для відтворення історичного річища необхідно прибрати всі дамби та ГЕС, що розташовані вище Каховського моря, що практично неможливо.

Треба розуміти, що з більш ніж 2,2 тис. кілометрів Дніпра територією України протікає 980, з них лише близько 100 кілометрів перебувають у первозданному вигляді, решту зарегульовано каскадами водосховищ.

Навіщо будувалося Каховське море?

Каховське море будувалося для сезонного регулювання рівня води в Дніпрі та запобігання катастрофічним повеням. За його допомогою збалансували рівень дніпровських водосховищ, забезпечили водою Крим (шляхом подачі води в Північнокримський канал), Кривий Ріг і Нікополь, а також кілька металургійних та інших промислових підприємств, невеликих містечок і селищ.

Крім того, важливо було гарантувати цілорічне судноплавство Дніпром від Києва до Херсона.

Наслідки теракту

З втратою водосховища без цілющої вологи залишилися десятки тисяч гектарів зрошуваних полів у Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській та Запорізькій областях — це означає, що українці на довгі роки залишаться без херсонських кавунів, помідорів, перцю, баклажанів.

Фахівці стверджують, що виробництво фруктів і овочів в Україні може скоротитися на 15%, а посівних площ стане менше майже на мільйон гектарів.

У Міністерстві аграрної політики та продовольства України впевнені, що втрата запасів водних ресурсів Каховського моря призведе до посухи — поля на півдні України вже 2024 року перетворяться на пустелю.

Збиток від загибелі риби та біоресурсів, за оцінками Міністерства, вже склав близько 10,5 млрд гривень — загинуло близько ста тисяч тонн риби.

Енергетики стверджують, що руйнування Каховської ГЕС не позначиться на стані енергетичної системи країни — її частка в загальному виробництві електроенергії не перевищувала 1%. До того ж станція не працювала з осені минулого року.

Але є причина, через яку відсутність води в Каховському морі може вплинути на всю енергетику України. Ставок охолодження Запорізької АЕС має бути заповнений водою до певного рівня, без цього неможливий запуск в експлуатацію найпотужнішої в Європі атомної електростанції.

На сьогодні всі шість реакторів АЕС зупинено, проте вони теж потребують охолодження. Нинішній рівень води у водоймі може забезпечити цей процес не довше ніж на місяць, тож працівники станції шукають шляхи розв'язання цієї проблеми. Хоча, можливо, сьогодні є й інші проблеми, ця залишається не надто обговорюваною, проте не менш важливою.

Перспективи відновлення

Українські енергетики запевняють, що будівництво тимчасової дамби на місці Каховської ГЕС може зайняти близько двох місяців.

За словами голови «Укргідроенерго» Ігоря Сироти, це необхідно для початку накопичення води у водосховищі. Однак такі роботи можливі тільки після повної деокупації Херсонської області.

Глава «Укргідроенерго» також пояснив, що загальна вартість будівництва нової Каховської ГЕС разом із системою шлюзів та іншою інфраструктурою — мостовим переходом і залізничним мостом — обійдеться Україні в суму щонайменше один мільярд євро та займе щонайменше п'ять років.

Автор — Олексій Сухий