Ювілейний 75-й фестиваль військових оркестрів The Royal Edinburgh Military Tattoo відбувся в середині серпня в шотландському Единбурзі.

Як писала «Думська», вперше його учасниками стали музиканти Військово-Морських Сил України. Українці не тільки зірвали овації багатотисячної аудиторії, а й стали переможцями фестивалю, а пізніше виступили перед моряками на закритій військовій базі Об'єднаного Королівства, зіграли разом з колегами зі Шотландської гвардії в Букінгемському палаці і навіть зустрілися з принцесою Анною, дочкою королеви Єлизавети II.

Про підготовку до виступів, вибір репертуару та враження від фестивалю на пресконференції розповів начальник центру військово-музичного мистецтва ВМС України капітан 2 рангу Любомир Сукенник.

«У грудні минулого року надійшло офіційне запрошення і почалася детальна робота: переговори з організаторами, їхні умови, наші можливості, — розповів Любомир. — Я не думаю, що існує ще один колектив, який готувався до виступу в таких умовах. У нас війна, і ми навіть не могли на 100% гарантувати свою присутність, тож організатори пішли на великий ризик, за що ми їм дуже вдячні. Міністерство оборони Британії організувало прямий рейс із Польщі. Ми відчували підтримку всього британського народу, від усіх військових, які нас зустрічали, починаючи з посадки на літак, коли нам допомагали завантажувати інструменти».

The Royal Edinburgh Military Tattoo, який цього року пройшов під гаслом «Герої, які нас створили», зібрав 25 колективів з усього світу.

«Це було шоу тривалістю майже цілий місяць, — розповідає Любомир. — Перший тестовий виступ був 31 липня, а основна робота почалася 1 серпня. Кожен день ми виступали перед новими глядачами, які з'їжджаються з усього світу. Заключне шоу пройшло 23 серпня. Всього у нас в Единбурзі було 26 виступів. Приблизно 250 тисяч глядачів їх подивилися».

За словами офіцера, умови участі були дуже суворі: на показ усіх можливостей оркестру відводилося всього сім хвилин.

«Шоу триває рівно дві години, і за цей час повинні виступити всі колективи, — згадує Любомир. — Я дуже довго намагався вмовити, щоб нам дали хоч трохи більше часу. Але організатори ні в яку. У підсумку, ми все-таки зробили по-одеськи — 7:40. Але не спеціально, доводилося робити паузи, щоб дати можливість вщухнути оплескам перед наступною мелодією».

Ще однією складністю став підбір репертуару, оскільки за умовами фестивалю музика мала бути національною.

«Наша творча програма була побудована так, що спочатку ми розповідали про те, як жили до війни, — пояснює балетмейстер центру Павло Івлюшкін. — Формат Tattoo передбачає, що оркестр не просто виконує музику: музиканти переміщаються по сцені, створюють фігури, задають візуальний ритм. Завдяки нашій балетній групі ми змогли показати народний танець і національну ідентичність. Військова форма — це сучасність, а національний костюм — наша історія».

Першим акордом став Запорізький марш, а залишали сцену музиканти під марш ВМС України.

«Фінальну частину ми довго обговорювали і багато разів міняли місцями, — додає Павло.

— Ми підійшли до цього не як до концерту, а як до вистави. Почали з Запорізького маршу, потім прозвучала композиція Мирослава Скорика, відома в усьому світі, яка відразу ідентифікує Україну, потім акапельне виконання пісні Січових стрільців. Фінальна частина — опера Миколи Віталійовича Лисенка «Тарас Бульба».

У підсумку загальним голосуванням усіх учасників фестивалю український оркестр був визнаний кращим і отримав з рук герцога Единбурзького символічний меч з гравіюванням.

Балетмейстер Павло Івлюшкін зазначив, що глядачів і учасників вдалося підкорити щирістю виконання.

«Ми все робили щиро, від чистого серця, – згадує балетмейстер. – Представляли Україну без прикрас, у нашій культурі, музиці, рухах, у серці. За реакцією глядачів зрозуміли, що все зробили правильно. Кожен артист працював із захопленням і емоційним імпульсом, це відчувалося навіть на відстані».

Диригент оркестру центру військово-музичного мистецтва, капітан 3 рангу Максим Калішук додав.

«Ми змогли розповісти своїм виступом про те, що переживає зараз наш народ, змогли підняти прапор Військово-Морських Сил на фестивалі. Мені здається, нам вдалося показати не просто шоу. Кожен виступ ми присвятили подвигу наших героїв, які обороняють країну. Ми це говорили щодня всім організаторам і глядачам: Україна є, ми живемо, ми боремося і переможемо».

На цьому турне українських моряків не закінчилося. 25 серпня наш оркестр виконав державний гімн України в Букінгемському палаці на щоденному розводі варти, який традиційно збирає кілька тисяч глядачів.

«До виступу в палаці ми готувалися, по суті, в телефонному режимі, телефонуючи диригенту Шотландської гвардії, — згадує Любомир Суконник. — Репетицію проводили перед самим походом і дуже переживали. Вони нам говорили: »Не хвилюйтеся». Але стояти там і розуміти, де ми знаходимося і що робимо особисто для себе, для нашого колективу і держави, — це особливе відчуття, тому що все було приурочено до Дня Незалежності України».

Пізніше український оркестр виступив на закритій військовій базі в Портсмуті перед корабельним складом, який брав участь у навчаннях «Сі-Бриз», а потім дав великий концерт для української діаспори в Українському домі в Лондоні.

«Дуже приємно було для нашої діаспори зробити найкраще, що ми могли. Незважаючи на втому, ми виступили, нас дякували і годували борщем з варениками — це було просто супер», — зазначив Максим Калішук.