Марш з пляжу: що означає і до чого призведе судова війна прокуратури проти орендарів одеського пісочку?

Судову війну проти орендарів одеських пляжів розпочали органи прокуратури.

Як повідомляє юридичний оглядач «Думської» Олександр Іванов, правоохоронці подають цілу серію позовів про визнання договорів оренди піску «уявними угодами», їх розірвання та повернення ділянок громаді.

Більшу частину заяв направила до господарського суду Приморська окружна прокуратура, але в одній справі позивачем є заступник генерального прокурора, що ніби натякає.

Поки що під удар вже потрапили ТОВ «Ремфа Медіа» (900 квадратних метрів на Ланжероні, бенефіціари Яків Литвинський, Олександр Пак і вдова колишнього директора департаменту комунальної власності Світлана Спектор), «Олдтайм» (2100 квадратів Ланжерона, бенефіціари ті ж Пак і Спектор, а ще Віталій Сільченко), «СТУДІО РІВ`ЄРА ДЕВЕЛОПМЕНТ» (3000 кв. м. Ланжерона, Лариса Терехіна), «Триумф Груп» (3791 кв. м на 14-й Фонтана, громадянин Грузії Кахабері Хуртсіа), «Тітул-резорт» (1000 кв. м біля Ротонди в Аркадії, нині бенефіціар Артем Журид, був Тельман Аббасов), «Гевіот» (2400 кв. м в Отраді, Віталій Куликов, Тигран Чатінян, Юлія Альянова), «ОДСК-Гранд» (5000 кв. м Ланжерона, Ольга Чайка, Ольга Галущак), «Мегатренд-Юг» (3000 кв. м Ланжерона, Володимир Паславський, колишня перша заступниця голови Одеської військової адміністрації та екс-радниця мера Одеси Труханова Олена Захарченко-Нетужилова).

Позови приймаються до розгляду майже щодня, тож, з великою ймовірністю, прокурори мають намір потягатися з усіма орендарями. Це підтверджують і наші джерела в цих структурах.

Офіційно пресслужба Одеської обласної прокуратури говорить про 25 позовів до «низки підприємств»:

«Позовні вимоги полягають у визнанні недійсними договорів оренди берегозахисних споруд у вигляді штучних ділянок пляжів на узбережжі моря. Договори повинні відповідати нормам земельного законодавства, а саме оформлятися як оренда земельних ділянок, а не комунального майна (споруд), як це зараз зафіксовано в діючих договорах з підприємствами. Мова йде не про розірвання договорів, а про визнання їх недійсними з моменту укладення», — зазначила представник відомства Інна Верба.

Мова йде про схему, за якою 90% пляжів Одеси ще на початку 2000-х потрапили в руки приватників, причому за максимально потворною схемою: як берегозахисні споруди, а не земля. Без розгляду питання на сесії міськради, аукціону, будь-якої публічності. Навіть офіційної карти цих пляжів із зазначенням, хто що орендує, немає: журналістам довелося буквально вигризати дані. Ваша «Думська», до речі, була першою, яка вигризгла.

«Мотивація в цих позовах не нова, — пояснює Іванов. — Прокуратура називає договір оренди піщаного пляжу як берегозахисної споруди «уявною угодою»: це ситуація, коли під виглядом однієї юридичної дії вчиняється інша. У даному випадку, на думку правоохоронців, фактично передавалися в оренду земельні ділянки, але без належної процедури і за знущальною, я б сказав, ставкою — 74-100 грн за квадратний метр. Такою була схема, придумана давним-давно, ще на початку 2000-х. Крім чисто фінансової вигоди, вона дозволяла підприємцям забирати «смачні» ділянки узбережжя без аукціону і сесії міськради, укладаючи договори оренди з профільним управлінням».

У підсумку за значні площі, які приносять досить серйозний дохід, бізнесмени передають до бюджету максимум одну-дві вчительські зарплати. Це питання піднімалося ще за другого мерства Едуарда Гурвиця, але тоді тема затихла, зараз її підняли знову — і цього разу, судячи з усього, результат буде.

«Особисто для мене дзвіночком стала участь Офісу генпрокурора, — продовжує Іванов. — значить, команда зверху, значить, є завдання переглянути договірні відносини в цій сфері. Підозрюю, що в результаті якісь орендарі залишаться, десь прийдуть нові люди, тобто буде переділ ринку. Однак значна частина пляжів знову стане чисто комунальною: просто в силу того, що нині це вже не такий вигідний бізнес і платити за оренду піску, який приносить прибуток пару місяців на рік, стільки, скільки платять за землю, навряд чи є купа бажаючих».

Більша частина позовів, про які нам відомо, стосується компаній, пов'язаних з групою Михайла Патрикевича «Рів'єра». Політичний оглядач «Думської» Володимир Імуш припускає, що саме вони і є головною метою, а решта відповідачів — просто прикриття.

«Тут треба відстежувати всі позови. Якщо будуть зачеплені й інші серйозні гравці ринку, та ж «Ібіца» або «Ітака», «Немо», то, ймовірно, причина інша. Поки це схоже на удар по одній конкретній групі», — зазначив він.

І від редакції. Якими б міркуваннями не керувалася прокуратура, виникає питання: чому зараз, а не рік, два, десять, двадцять тому, коли були укладені договори? Що радикально змінилося в правовому полі, економічній ситуації, положенні зірок, змусивши наших доблесних охоронців закону влаштувати подібне позовне «бомбардування»?

Як би там не було, варто простежити за розвитком цих судових тяганин, а ще відстежувати кожен новий позов. І справді, дивно, якщо при такій принциповій позиції прокуратури відповідачами не стануть «Ітака» з «Ібіцею».