Фахівець із цефеїд та дослідник космічних глибин: одеситам показали картини астрофізика зі світовим ім’ям

Виставка-спогад живопису астрофізика Валерія Ковтюха «А небо починається з Землі» працює до 20 вересня у творчому просторі «Діалоги» (Соборна площа, 2). Вперше повністю презентовано живописний Всесвіт видатного українського астрофізика, доктора фізико-математичних наук.

За обов'язком професії Валерій Ковтюх досліджував космічні глибини, а за покликом душі — перекладав мову Всесвіту на мову художніх образів. Живопис для вченого світового рівня був не просто захопленням, а тихою відрадою й засобом емоційної компенсації серед суворих математичних розрахунків. Уміння вдивлятися в далекі галактики навчило його виняткової чутливості до світла, кольору та деталей.

Виставка створена як простір пам’яті та знайомства з Валерієм Ковтюхом не лише як зі стриманим науковцем, а й як із чутливим митцем, мрійником та людиною з відкритою душею. Експозиція об’єднує космічні фантазії та пейзажі, затишні та тихі одеські дворики, нюансовані портрети та натюрморти. У першій залі зліва уся стіна зайнята картинами, написаними на плечі Ельбруса, де була база Київського університету, а одесити також вели спостереження. Далі портрети членів родини (чарівним портретом Валерій Володимирович освідчився у кохання майбутній дружині Наталі, всі друзі тоді їй сказали: «Він у тебе точно закоханий»), спогади з одеського дитинства. У другій залі зібрані пейзажі з подорожей.

«З 1987 року працюю в Одеській астрономічній обсерваторії, зараз я її директор, — говорить відомий астроном Микола Кошкін. – Ми з Валерою майже ровесники, знайомі були десь із тих років. Він був чудовою людиною, дуже доброю, дружньою та привітною, з ним завжди було приємно знаходитися в компанії, хоча він не намагався бути її активним центром. Ми знали про те, что Валера малює, він багатьом колегам дарував свої картини, робив значки для конференції молодих учених, намалював обсерваторію до її 150-річчям, цей малюнок використовується на нашому офіційному бланку, фактично став нашим логотипом».

За словами директора обсерваторії, диплом, який вручається на гамовських конференціях, прикрашений портретом Георгія Гамова, намальованим Валерієм Ковтюхом у 1994 році, до сторіччя астронома.

Наприкінці 90-х, коли точні параметри, що характеризують зірки, були дуже затребувані, Ковтюх створив першу шкалу для космічних карликів, потім для гігантів, потім для надгігантів, потім для цефеїд (клас пульсуючих змінних зірок — Ред.) і став всесвітньо відомим астрономом. Усі почали посилатися на нього. Багато хто почав запрошувати його на роботу. Серед фахівців із цефеїд він досі входить до першої п’ятірки у світі.

Світло згаслої зірки ще довго видно в Космосі, так само сталося й зі спадщиною астрофізика.

«Він залишив людям більше, ніж інші ефектні, харизматичні люди, — каже вдова вченого, Наталія Потеряйко. – Назву виставці я придумала. Валера сам себе створив, дитинство він провів у маленькому будиночку, де на горищі мріяв про зірки, мати сама виховувала трьох дітей. Його небо починалося з Землі».

Автор – Ірен Адлер, фото Володимира Андрєєва