Оаза реформи чи освітні пустелі? В Одесі хочуть удвічі скоротити кількість шкіл із старшими класами

На освіту в Одесі чекає чергова хвиля «оптимізації». У новому навчальному році шкіл зі старшими класами (ліцеїв) буде вже 45 (проти 81 сьогодні), а з 1 вересня 2027-го — мало не вдвічі менше. Все це — частина реформи, спущеної з Києва, реалізацію якої вимагають військові адміністрації.

Мерія, як могла, відтягувала неминуче. Геннадій Труханов (а отже, і департамент освіти) та депутати розуміли: таке «скорочення» старших класів у школах позначиться на їхньому рейтингу. Тепер, коли містом керують ті, кому голоси одеситів не такі дорогі, про цю тему знову згадали. Та й терміни спливають.

При цьому сказати, що в такому скороченні немає логіки, ми не можемо. З початку війни з Одеси виїхали близько 20 тисяч школярів, і цей процес триває. Як і у випадку з реформою медичних закладів, знайшлися ті, хто підігріває конфлікт зсередини, а широкої інформаційної кампанії влади ми поки що не бачимо. Що ж, доведеться «Думській» знову пояснювати, що до чого.

ДЕМОГРАФІЧНА НЕОБХІДНІСТЬ І/АБО ПОЛІТИЧНИЙ ТИСК

Перед сесією 29 квітня розмови про різке скорочення кількості шкіл зі старшими класами поповзли з новою силою. Департамент освіти представив депутатам попередню інформацію, яка шокувала народних обранців.

«Нам не надали чітких цифр щодо фінансової частини. Основний аргумент департаменту — погана демографія та скорочення кількості дітей. Але коли ми запитуємо, чи помістяться всі нинішні восьмикласники та дев'ятикласники в ці 26 закладів через рік-два, чіткої відповіді немає», — розповіла «Думській» член постійної комісії з освіти Марина Бойко.

Щоб не нагнітати (у порядку денному й так було складне питання ліквідації поліклінік, яке депутатам, знову ж таки, не пояснювали), «шкільні питання» до сесійної зали так і не винесли. Позиція міськздоров'я та мерії загалом — «ви все одно проголосуєте за медичний блок» — обернулася фіаско. Як мінімум одне питання так і не пройшло. Ну і осад залишився: головним аргументом став банальний шантаж. Не проголосуєте — втратите фінансування.

І ось після цього «провалу на вході» освітню реформу почали обговорювати вже поза сесійною залою. «Думська» поспілкувалася з директором департаменту освіти і науки Юлією Філлер. За її словами, озвучені цифри, зокрема 26 ліцеїв до 1 вересня 2027 року, — проміжний варіант.

«Цифра 26 була робочою, яка стала основою перегляду відповідної мережі. До 15 травня ми будемо проводити зустрічі з керівниками навчальних закладів, батьками, депутатами. Будемо розмовляти в кожному районі», — заявила чиновниця.

Філлер запевняє, що перепрофілювання освіти в Одесі розпочалося ще у 2018-му. Минулого року кількість ліцеїв скоротили до 45. Причини очевидні — школярів стає дедалі менше.

У 2021-му за парти сіли майже 110 тисяч учнів. У 2025-му їх було менше як 98 тисяч. Причому тільки за останній рік з Одеси виїхали близько 4 тис. школярів. Наведені цифри стосуються учнів усіх класів. Конкретно щодо старшокласників демографія ще драматичніша. Близько третини учнів, які закінчили 9-й клас, продовжать навчання в технікумах і коледжах. У ліцеях залишається менше за 6,5 тис. учнів.

«Щоб провести об'єктивний аналіз, не заангажований, ми запросили українсько-швейцарську компанію Decide (спільний проєкт «Децентралізація для розвитку демократичної освіти»), яка паралельно проводила цифровий аналіз щодо демографічної ситуації, розвитку навчальних закладів в Одесі. За результатами дослідження нам запропонували залишити близько 20 ліцеїв. Однак ми додали ще кілька, робота яких гарантована міжнародними угодами на рівні міністерства», — пояснює Філлер.

Поки департамент тільки готує офіційні розрахунки, ми буквально на пальцях порахували, скільки старших класів кожної паралелі буде в тих «попередніх» 26 ліцеях.

Ми маємо близько 6,5 тисячі старшокласників. У середньому така кількість дітей означає близько 240 класів — 10-х, 11-х і 12-х. Припустимо, їхня кількість рівна. Це по 80 класів у паралелі. Розподіляємо їх на 26 ліцеїв і отримуємо по три класи 10-х, 11-х і 12-х класів у кожній школі. Простіше кажучи — А, Б і В класи. Якщо виходити з 20 ліцеїв проєкту Decide — то 4 класи на паралелі.

Але, ще раз. Це станом на сьогодні, тобто діти навчаються у двох паралелях, а не у трьох. З іншого боку, відтік дітей не припиняється. І навряд чи припиниться протягом найближчих півтора року. А до того часу реформа повною мірою не запрацює.

ВИМОГИ РЕФОРМИ ТА ОСВІТНІ ПУСТЕЛІ

Чого ж вимагає ця сама реформа? Якщо дуже коротко і спрощено: з 1 по 12 клас в одній школі навчатися не вийде. Є, звичайно, винятки — в Одесі їх кілька, коли навчальним закладам дозволили мати молодшу, середню та старшу школу. Але це саме винятки. І фінансує їх, як і раніше, держава. Крім того, саме Міносвіти час від часу змінює правила гри. Останній поворот стосувався, зокрема, того, що міськраді дозволили вирішувати, якими можуть бути ці самі винятки, але є велике «але»!

«Ми чекаємо роз'яснення від Міносвіти, хто фінансуватиме школу, якщо в ній будуть і молодші, і середні, і старші класи, за рішенням засновника (фактично мерії). Чи залишиться державна субвенція, чи все ляже на плечі місцевого самоврядування. Раніше на будь-яких зустрічах і семінарах говорили, що витрати перекладуть на нас, на міськраду. Але новій зміні лише тиждень, це необхідно уточнити», — пояснила Юлія Філлер.

Говорячи про старшу школу, суть реформи — у створенні мережі академічних ліцеїв. 1 вересня 2026 року стане стартом для пілотних шкіл (в Одесі це ліцеї 13 і 81 та ще 6 в області). У 2027/28 навчальному році зміни стануть обов'язковими для всіх. Неодмінна умова — мінімум два класи та три профілі на паралелі.

Загалом учням треба вибрати кластер (групу профілів): природничо-математичний (STEM), мовно-літературний та соціально-гуманітарний. І тут важливо: в академічному ліцеї обов'язково має бути сучасна лабораторія відповідно до заявлених профілів. Це дуже недешеве задоволення. Навряд чи кожна школа зможе витратити близько 13 млн грн. У пілотних одеських лабораторіях обладнання встановлюють коштом держави (по 10 млн грн) і міста (2,5 млн грн).

Іспити до 10-го класу проводитимуть лише якщо заявок буде більше, ніж вільних місць. У реформи ще безліч нюансів, але ми говоримо не про це. У теорії все чудово: обладнані академічні ліцеї з найкращими вчителями дійсно допоможуть дітям як слід підготуватися до вступу до вишу. Головний ризик реформи — логістичний колапс. За запропонованою схемою в Одесі зявляться цілі мікрорайони, де не буде жодної школи зі старшими класами.

Наприклад, у Київському районі планують залишити всього 6 ліцеїв. Депутати побоюються, що вони повністю заповняться «своїми» ж випускниками середніх класів, а дітям із сусідніх шкіл просто не вистачить місця. Ще гірша ситуація на околицях.

«На Ленпоселці ліцею не буде взагалі. Жодного, як і на Бугаєвці. У величезному Пересипському районі (порівнянному за населенням з Полтавою чи Черніговом) пропонують залишити всього чотири ліцеї. Як це адекватно? Людям доведеться добиратися дуже далеко. Чиновники кажуть, що запустять три шкільні автобуси, але це виглядає вкрай непереконливо», — каже Марина Бойко.

На думку колишньої директорки департаменту освіти Олени Буйневич, яка керувала понад 10 років, 26 ліцеїв не вистачить для забезпечення потреб випускників 9-х класів. Вона наполягає, що сьогодні треба враховувати поточну кількість дітей у 8-х і 7-х класах. Так, частина піде до закладів профтехосвіти, але більша частина залишиться в школах, і їм надати місця неможливо. Крім того, з огляду на те, що реформа торкнеться не тільки Одеси, а й усієї країни, треба знову порушувати питання кооперації з передмістями.

«Не бачила у відкритих мережах, щоб обговорювалася співпраця вже з конкретними цифрами, з суміжними громадами, тому що ми не можемо врахувати зараз потребу в ліцеях, ну, наприклад, міста Південного. Хто планує використовувати інфраструктуру Одеси і на яких умовах?» — резюмує Буйневич.

І тут суперечка з професійної остаточно перетворюється на політичну. Весь цей галас розгорівся через те, що, якщо Одеса не підкориться логіці реформи, платити за кожну додаткову школу доведеться з міського бюджету.

«На ліцей з найменшою наповненістю на рік йде приблизно 19 мільйонів. З чисельністю більше, ніж тисяча учнів, — близько 58 мільйонів на рік», — додала Юлыя Філлер.

Простими словами — хочете, щоб було, як зараз, 81 ліцей — доведеться доплачувати понад два мільярди гривень.

Залишимо в силі вже прийняте рішення про скорочення до 45 — треба викласти близько 750 мільйонів.

Цифри більш ніж приблизні, але вони показують, наскільки проблема глобальна.

Більше того, реалізація реформи сьогодні курується новим міським керівництвом, якому, як ми вже писали, не йти на вибори. Їм набагато важливіше відзвітувати про успішне впровадження геніальних планів столиці.

ТРОХИ ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ ЛІРИКИ ТА ТРАГЕДІЇ В ОБЛАСТІ

У 2019-му тоді ще кандидат у президенти Володимир Зеленський описував майбутні зміни в освіті зовсім інакше. Його герой Голобородько, педагог, до речі, запевняв, що «вчитель повинен жити як президент». А обіцянка зарплати освітянам у 4 000 доларів стала вже мемом. Через сім років карета не просто перетворилася на гарбуз — її розбирають на запчастини.

Сьогодні риторика Банкової змінилася на зручне «президент хороший, а на місцях — шкідники». Мовляв, Київ дає реформу і стандарти, а те, що школи закриваються — це примхи місцевої влади, яка «не може ефективно керувати мережею». Не хочете різати живе за київськими лекалами? Доплачуйте зі своєї кишені сотні мільйонів.

Але якщо в Одесі з її логістикою це просто «боляче», то в області реформа перетворюється на справжню біду. Наприклад, у селі Троїцьке Подільського району планують прибрати старші класи у школі з чудовою триповерховою будівлею та укриттям на 650 місць. Щоб діти з навколишніх сіл вставали о 5:30, тряслися півтори години по розбитих дорогах 40 кілометрів до Любашевки і навчалися там у школі, де укриття вдвічі менше. Все тому, що в Троїцькому 50 десятикласників замість передбачених нормативом 60.

Поки що все це виглядає як спроба підігнати живу систему під сухі нормативи без урахування місцевої географії. «Думська» продовжуватиме стежити за тим, чи вдасться одеській мерії знайти баланс між вимогами закону та інтересами одеських школярів.

Авторка — редакторка «Думської» Алія Замчинська