Лисиці в місті: наскільки це небезпечно для одеситів і для самих тварин  

Відео, на яких лисиці в Одесі абсолютно спокійно почуваються там, де ще нещодавно безроздільно володарювали безпритульні коти та собаки, все частіше стали з'являтися в соцмережах. Зараз хижаків легко можна зустріти в житлових кварталах, на автомобільних стоянках, спортивних майданчиках і на схилах.

«Думська» дізнавалася, наскільки небезпечна навала рудих красунь і що робити, якщо пощастило зустріти їх на вулиці.

У травні минулого року голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль в інтерв'ю «Дзеркалу тижня» озвучив такі цифри щодо поголів'я хижаків у всій Одеській області: майже чотири тисячі лисиць, дві тисячі шакалів і приблизно 200 вовків.

Лисиць, що мешкають у самому обласному центрі, підрахувати складніше. Директор одеського зоопарку Ігор Бєляков підтверджує зростання поголів'я рудих хижаків у місті й оцінює їхню кількість у кілька сотень.

«Лисиці в місті були завжди, але їх було небагато і вони вели потайний спосіб життя, — зазначає Бєляков. — Зараз побільшало не тільки лисиць, а й кам'яної куниці. Якщо лисиць частіше можна зустріти в житлових районах на околицях міста, то куниці облюбували центр міста, зокрема Молдаванку, де збереглися старовинні будинки зі старими горищами».

За словами директора зоопарку, на зростання чисельності впливає кілька чинників, передусім це спричинено забороною на полювання та зростанням чисельності тих тварин, які є їжею для лисиць.

«Зараз діє заборона на полювання і в області всіх тварин стало більше, — розповідає Бєляков. — У природі дуже хороша кормова база для хижаків, стало набагато більше фазанів, куріпок, зайців, гризунів. Те, що вони заходять у місто, бо їм нібито нічого їсти — це неправда. У місті лисиці почуваються спокійніше, ніж раніше, бо люди стали добрішими та сентиментальнішими і вже не проявляють до них такої агресії, як 20-30 років тому».

Фахівець зазначає, що близьке спілкування з дикою твариною небезпечне як для людини, так і для самої лисиці.

«Дружба людини і лисиці шкодить тваринам, насамперед, — упевнений зоолог. — Дуже важливо, щоб люди розуміли, що лисиць не можна годувати, вони мають залишатися дикими, навіть якщо живуть у місті. Це дуже винахідливий мисливець, який без проблем себе прогодує. Коли люди починають лисиць підгодовувати, тварини дуже швидко втрачають свої природні навички, і це погано позначається на них самих, насамперед».

Крім того, лисиці є чи не головними переносниками такого небезпечного захворювання як сказ.

«Ознаки сказу — звір стає агресивним або навпаки надто лагідним, йде до людини, що для нього нетипово, — зазначає Бєляков. — Це не означає, що потрібно бояться кожну лисицю, але це ще одна причина, чому не треба з твариною контактувати. Просто не годуйте, не чіпайте».

До слова, важливо пам'ятати, що зоопарк не має права приймати до себе знайдену поранену лисицю без щеплення від сказу.

«Були випадки, коли люди знаходили лисенят, робили їм щеплення від сказу, і тоді ми їх дорощували і пізніше відпускали в дику природу», — розповів директор звіринця.

Зазначимо, що фахівці Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області щороку проводять комплекс антирабічних заходів: прищеплюють домашніх тварин і розкидають спеціальну пероральну приманку для диких хижаків.

За словами начальника відділу організації протиепізоотичної роботи Руслана Олійника, поширення сказу в дикій природі безпосередньо пов'язане зі зростанням популяції лисиць.

«Минулого року ми виконали колосальну роботу — на території семи районів області було розкидано понад 616 тисяч приманок для імунізації тварин від сказу, — розповідає фахівець. — Задіяли понад дві тисячі співробітників різних організацій та установ».

Співробітники управління лісового та мисливського господарства добувають хижих тварин: лисиць і шакалів, і в лабораторії перевіряють на наявність хвороботворних бактерій.

«Ситуація зі сказом в дикій фауні напружена, — зазначає Олійник. — Наразі зі 166 добутих лисиць, позитивний результат на сказ показали 34 тварини, з 34 шакалів — сказ у п'яти. Іншими словами, кожна п'ята тварина заражена».

Поширення сказу серед домашніх тварин залишається відносно низьким — лише 29 випадків на всю область.

«Люди мають розуміти, що якщо вони бачать лисицю, то в жодному разі підходити до неї не треба, — зазначає ветеринар. — Лисиця — це хижак, який у природних умовах уникає контакту з людиною. Не підходьте. Не годуйте. Велика помилка думати, що якщо тварина має сказ, вона обов'язково має поводитися агресивно. На жаль, це не завжди так. Однією з ознак сказу є втрата страху перед людиною. Якщо бачите лисицю, яка йде до вас, обходьте її, бо може бути високий ризик того, що тварина заражена».

Зазначимо, що розв'язувати проблему бродячих тварин, зокрема й диких, які з якоїсь причини зайшли в місто, зобов'язані органи місцевого самоврядування.