«Хотів би залишитися, але за крісло чіплятися не буду»: Ігор Біляков про звільнення, фейки активістів та закулісся одеського зоопарку  

Звільнення директора одеського зоопарку Ігоря Білякова, який очолював його 13 років, стало справжньою інформаційною бомбою. Поки місто підписувало петицію на його захист, сам уже ексдиректор в ексклюзивному інтервю «Думській» прояснив ситуацію. У цій розмові — все: від «політичного» підтексту та організованого цькування до закулісся роботи з дикими тваринами. Біляков відверто розповів, чому втік павіан-бабій Жорик, як довелося приймати рішення про ліквідацію леопарда, чому бюджет у 35 мільйонів — це катастрофа, і як це — цілуватися з вовками, знаючи, що один невірний крок може коштувати життя.

ХОТІВ БИ ЗАЛИШИТИСЯ, АЛЕ ЧІПЛЯТИСЯ ЗА КРІСЛО Я НЕ БУДУ

«Думська». Ігоре Володимировичу, громадськість дізналася про ваше звільнення з вашого допису у Facebook 15 квітня. А коли про це дізналися ви?

Ігор Бєляков. Такі розмови ходили останній місяць, до мене доходили чутки, тому, звичайно, я дізнався про це не в останній момент. Про остаточне рішення мені стало відомо днями. 15 квітня я зателефонував до мерії, уточнив, і мені підтвердили, що контракт зі мною не продовжено.

«Д». Нам у мерії підтвердили, що контракт завершено, у зв'язку з чим ви написали заяву за власним бажанням.

І.Б. Це неправда, я не писав заяви про звільнення.

«Д». Хто керуватиме звіринцем замість вас?

І.Б. Це моя заступниця Олександра Швець.

«Д». Можете схарактеризувати її?

І.Б. На мій погляд, це досить грамотна жінка, тямуща співробітниця, вона за освітою ветеринар, добре ставиться до тварин, я особисто нічого проти неї не маю.

«Д». А з яких пір вона є вашим заступником?

І.Б. Її призначили на початку березня.

«Д». Це був ваш вибір?

І.Б. Ні, її кандидатуру спустили зверху. Раніше вона працювала в біопарку.

«Д». Останні пів року на вас чинився серйозний тиск, і в підсумку вашим опонентам вдалося домогтися свого — вас звільнили. Проте ви віддали зоопарку майже 40 років життя. Невже ви просто змиритеся?

І.Б. Яка буде воля Божа, так тому й бути. Звичайно, я хотів би залишитися директором зоопарку, тому що дійсно віддав йому все життя. Однак битися в істериках і чіплятися за крісло я не збираюся. Згідно із законом, призначення та звільнення директора комунального підприємства — прерогатива міської влади, вона вирішує, хто очолює зоопарк.

«Д». У нас у місті зараз влада з двома головами: є мерія та міська військова адміністрація. Ви не зверталися за роз'ясненнями до останньої? Може, там не знають про вашу ситуацію.

І.Б. Ні, я не звертався туди та нікого не інформував.

ЦІ ЛЮДИ БУДЬ-ЯКЕ БІЛЕ НАЗИВАЮТЬ ЧОРНИМ

«Д». Коли й чому, на вашу думку, розпочалася інформаційна кампанія проти вас?

І.Б. Це почалося близько пів року тому і весь цей час супроводжувалося постійними фейками.

«Д». Можете навести приклади цих фейків?

І.Б. Звичайно. Знімається сплячий страус, накладається трагічна музика, і пишеться, що сьогодні в зоопарку помер страус. Або знімається антилопа, що стоїть під дощем, причому знімається в такому ракурсі, що у неї немає доступу до критого вольєра, і вона змушена страждати. Або недавній випадок: померла левиця у віці 23 років. Писали, що ми її «довели». А насправді в дикій природі леви живуть 15-16 років, і те, що вона дожила до такого похилого віку — це наш успіх і свідчення належного догляду.

«Д». Хто ці люди?

І.Б. Це активісти та журналісти, ні, скоріше ця група людей, вони будь-яке біле називають чорним, трактують все так, як самі хочуть представити. Серед них є люди абсолютно неграмотні, а є грамотні, які бачать, що це неправда, але все одно її транслюють.

«Д». Назвіть імена?

І.Б. Виконавці на виду: це блогерка Анжеліка Карапетян, журналіст Роман Варшанідзе, Олександра Гарбарь, яка називає себе захисницею тварин. З політиків цей хейт підтримала депутатка міськради Ольга Квасницька — вона приєдналася пізніше за інших.

«Д». За виконавцями хтось повинен стояти. Кому вигідне знищення зоопарку? На думку спадає депутат Андрій Кисловський, бенефіціар «Біопарку», для якого муніципальний зоопарк — прямий конкурент.

І.Б. З цього приводу ходить багато припущень, однак, не маючи жодних доказів, я не можу нікого звинувачувати, інакше це буде наклеп. Можливо, ви маєте рацію, а може, тут є інтереси когось із забудовників, про це теж чимало сказано.

БЮДЖЕТ ТРЕБА ЗБІЛЬШИТИ ВДВІЧІ

«Д». Опоненти кажуть, що за вас не було прозорості, зокрема — м'ясо для левів закуповувалося за завищеними цінами.

І.Б. У нас бюджетна організація. Про яку непрозорість взагалі може йти мова? Кожна витрачена гривня підзвітна, вся інформація є у відкритому доступі, кожна копійка проходить через фіндепартамент. Тобто, для того, щоб витратити гривню, мені потрібно отримати купу дозволів, і ніякої непрозорості немає. Це навіть технічно неможливо. Що стосується цін — це брехня. Лев з'їдає 7-8 кг м'яса на день. Як вважають опоненти, я не знаю — очевидно, так, як їм потрібно для очорнення.

«Д». Який сьогодні бюджет зоопарку?

І.Б. На 2026 рік — 35 млн грн з бюджету міста, плюс близько 10 млн — доходи від каси. Сума здається великою, але господарство величезне. Зарплати понад 150 співробітникам, комунальні послуги, корми, ремонти… Інфраструктура сильно застаріла. 35 млн вкрай недостатньо. Ми щороку просимо більше, але отримуємо те, що отримуємо. У бюджеті вічно немає грошей, крім того, йде війна, це потрібно розуміти. Щодня чую від одеситів, що зоопарк став кращим, і це дається шляхом крайнього напруження сил.

«Д». Який бюджет реально покрив би потреби зоопарку?

І.Б. Для нормального існування — збільшити удвічі, до 70 млн. Плюс 100-120 млн потрібно вкласти в розширення, ремонт вольєрів і модернізацію тераріуму — своїми силами ми це не потягнемо. А ідея побудувати новий зоопарк у парку Савицького за 4 млрд — це божевілля, дискутувати тут нема про що.

«Д». Скільки на рік заробляє директор зоопарку?

І. Б. Трохи більше ніж 300 тисяч гривень. Це близько 500 доларів на місяць. У робітників зарплати набагато менші.

РІШЕННЯ ПРО ЛІКВІДАЦІЮ ЛЕОПАРДА ПРИЙМАВ Я

«Д». Зоопарк зазвичай дає позитивні приводи для новин, але бувають і форс-мажори — наприклад, втечі тварин. Які такі випадки вам запам'яталися найбільше і чому таке взагалі відбувається?

І.Б. Влітку 2022 року втекли три павіани. Співробітниця, прибираючи вольєр, закрила замок не на два клацання, а на одне. Ватажок Жорик знав: два клацання — це надійно, а одне — можна відкрити. Він почав колупати замок і відкрив його. На щастя, їх швидко спіймали. Жорик — великий, агресивний самець, до того ж любитель жінок.

«Д». Що означає любитель жінок? Він розглядає їх як сексуальний об'єкт?

І.Б. Саме так. Він вважає, що всі жінки створені для нього, і якщо відвідувачка приходить до вольєра з кавалером і той починає її обіймати, то Жорик реагує дуже ревно й агресивно. Тобто, я не кажу, що він спробував би ґвалтувати жінок, але, виявляючи їм знаки уваги та чіпляючись до них, він би точно їх налякав і спричинив паніку. А там, де паніка, там і агресія.

«Д». А випадок з леопардом наприкінці 2024 року?

І.Б. Трагедія. Дуже шкода цю тварину, вона була молодою, але дуже агресивною. Покалічила людину, відчула кров і втекла. Рішення про ліквідацію приймав я, і досі вважаю, що іншого виходу не було. Це була така ситуація, коли ще кілька миттєвостей — і може бути пізно. Лікар не міг підійти, щоб приспати, а звір міг опинитися на Привозі в натовпі. Я попросив поліцію відкрити вогонь.

«Д». Втеча тварин із клітки або вольєра це завжди результат помилки людини?

І.Б. Не завжди. Пам'ятаю випадок, коли я тільки прийшов у зоопарк молодим фахівцем і працював у тераріумі, так у нас втік триметровий кубинський крокодил. Він якимось чином примудрився мордою розбити скло. Я прийшов вранці на роботу, відчинив двері й почув якийсь галас. Він помітив мене й кинувся до мене. Я чудово розумів свої можливості, і ми з ним бігали колами по тераріуму. Він за мною, я від нього. Зрештою, він втомився, після чого ми з колегами стягнули йому пащу й знерухомили.

У МЕНЕ ЩЕ РОКІВ П'ЯТЬ ПИТАЛИ, ДЕ ГРОШІ НА БЕГЕМОТА

«Д». Як ви ставитеся до закликів закрити зоопарки?

І.Б. Цирки — це однозначно знущання з тварин, і, слава Богу, у нас в країні вони вже заборонені, так само як і пересувні звіринці. Зоопарки — це насамперед природоохоронна місія, боротьба за генофонд. Ми вчимо дітей любити тварин, даємо можливість емоційного контакту. А цирки та пересувні звіринці — це справді знущання, добре, що вони заборонені.

«Д». Свого часу в Одесі була розгорнута ціла кампанія з придбання бегемота для зоопарку. Збирали гроші, встановлювали якісь плакати. Відтоді минуло років 15, а бегемота як не було, так і немає…

І.Б. Це помилка минулого керівництва — збирати гроші на тварину, а не на будівництво бегемотника. Бегемот потребує величезного сучасного басейну з очищенням води. Це дуже дорого, у найближчому майбутньому це не по кишені.

«Д». І все-таки за радянських часів в одеському зоопарку було два бегемоти, а зараз немає жодного…

І.Б. Так, були, вони сиділи в маленькому басейні, в жахливих умовах, але тоді були такі норми, тоді це було допустимо. До речі, обидві тварини були отруєні в 1987 році. Тоді точилася якась війна за зміщення чергового директора, і, як часто буває, жертвами стали звірі. Тому, коли почалася кампанія проти мене, я проінструктував охорону і закликав посилити пильність щодо можливих провокацій.

ТОТ, ХТО КАЖЕ, ЩО НЕ БОЇТЬСЯ ТВАРИН, ТОГО ТОЧНО ВБ'Є ЯКИЙСЬ ТИГР

«Д». За якими параметрами одеський зоопарк не відповідає європейським стандартам?

І.Б. Деякі вольєри, їх, щоправда, небагато, але вони відстають за розмірами це сучасні вольєри, які ми самі будували, а є такі, що за розмірами відповідають нормам, але вони настільки морально застаріли, настільки зношені, що просто жах.

«Д». Чи правда, що слона можна було б отримати безкоштовно, але його ніхто не дасть, поки у нас такий вольєр?

І.Б. Абсолютно вірно. Колись він відповідав нормам, але це в минулому. Ніхто вже не тримає слонів у таких казематах, побудованих з рейок. Це неправильно, і ніхто не дасть нам слона.

«Д». Які тварини повинні бути, як то кажуть, must have у будь-якому сучасному зоопарку?

І.Б. За сучасними уявленнями, та й на мою думку, немає таких критеріїв, немає обов'язкового набору тварин. У різних зоопарках можуть бути різні набори. Ну, звичайно, раніше вважалося, що в зоопарку повинен бути слон, крокодил, мавпи та лев. Але зараз цього вже немає. Важливіше, в яких умовах живуть тварини, наскільки їм комфортно, чи щасливі вони.

«Д». А хіба тварини можуть бути щасливими в неволі? Ті ж хижаки.

І.Б. А ось дивіться: ви можете прийти в наш зоопарк і подивитися на пару білих левів. Вони живуть у великому вольєрі, постійно зайняті одне одним, неозброєним оком видно, що вони одне одного люблять. Вони ситі, живуть досить щасливим життям. А ось наша Венді не може бути щасливою, поки у неї немає пари. Слон — це соціальна істота, і на самоті він нудьгує.

«Д». У вас є улюбленці в зоопарку?

І.Б. Вовки — у нас взаємна симпатія, ми при зустрічі цілуємося. Ще козерог — у нього козлячий характер, він мене не любить, але я його обожнюю.

«Д». Скажіть, а як відбуваються ваші поцілунки з вовками?

І.Б. О, ну це може бути і через ґрати, а можу і зайти до них, але тоді треба одягати брудний одяг, бо вони починають підлещуватися, стрибати на мене і бруднити.

«Д». А вам не страшно заходити до них у клітку? Все-таки хижаки.

І.Б. Потрібно бути впевненим. Якщо тварини відчувають сумнів — підтвердять його. Взагалі, співробітників, які кажуть: «Я нічого не боюся, тварини мене люблять», — потрібно звільняти. Таку людину точно вб'є якийсь тигр.

Повну версію подкасту дивіться на нашому YouTube-каналі.

Розмовляли Ростислав Баклаженко та Тимофій Львутин