Котедж біля моря за огірочки, квартира в Маямі та сумнівні зв`язки: в Одесі голову суду та суддю викрили на корупції, але вони продовжують працювати

Голову Київського районного суду Одеси Сергія Чванкіна та суддю того ж суду Оксану Куриленко знову визнали такими, що не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики.

Як повідомляє кореспондент «Думської», такі висновки зробила й опублікувала Громадська рада доброчесності — постійний незалежний орган у системі судоустрою України, що сприяє Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, оцінюючи людей у мантії щодо сумнівних зв'язків, доходів і майна, а також дотримання законів і правил пристойності.

Закон «Про судоустрій і статус суддів» говорить, що негативну резолюцію ради обов'язково беруть до відома ВККСУ. Щоправда, це не гарантує зняття суддів. Щоб звільнити, потрібно щонайменше 11 голосів із 16, тобто абсолютна більшість.

Щодо Чванкіна та Куриленко рада доброчесності вже висловлювалася у 2019 році. Обидва, на думку цього органу, не відповідають критеріям. Причин купа, детальніше про них розповімо нижче. Хай там що, думку громадських наглядачів проігнорували. Судді продовжують обіймати свої посади, вершити, так би мовити, правосуддя.

Треба розуміти, що Київський райсуд — один із ключових в Одесі: у цьому районі зареєстровано Головне управління Національної поліції (фізично воно розташоване в Приморському, про причини зміни прописки ми писали тут), тому більшість процесуальних клопотань копів опрацьовують Чванкін і його команда. У СБУ, нагадаємо, таку роль відіграє Приморський районний суд. Малиновський взаємодіє з пенітенціаріями, а ще виносить вироки колаборантам і російським шпигунам. Суворовський славиться своїми фахівцями в цивільних справах, причому як у хорошому, так і в поганому сенсі.

Останнє рішення щодо голови Київського райсуду Рада доброчесності затвердила 5 травня, щодо судді Куриленко — 8 червня.

Претензії до обох гранично чіткі й легко перевіряються.

«ВІЧНИЙ» ГОЛОВА З БАГАТОЮ ТЕЩЕЮ І КВАРТИРОЮ В МАЯМІ

Отже, голова райсуду. Пункт перший: «У досьє та поясненнях відсутня переконлива інформація щодо джерел походження ліквідного майна, витрат, отриманих благ (його, членів сім'ї або близьких осіб), а легальні доходи, на думку розсудливого спостерігача, є недостатніми для придбання такого майна, здійснення таких витрат, отримання благ».

У 1999 році Сергій Чванкін, ще бувши студентом Юридичної академії, придбав квартиру на Академіка Філатова, за п'ять хвилин ходьби від Київського райсуду. Його тодішні доходи не дозволяли зробити таку покупку. Договір купівлі-продажу він узаконив лише 2013 року, коли вже очолював Київський райсуд, причому рішення в найкоротші терміни винесла суддя того ж суду Оксана Куриленко.

Згодом Чванкін придбав ще купу різної нерухомості, причому пояснити, звідки в нього взялися гроші на неї, так і не зміг.

З 2017 року він із сім'єю проживає в «садовому будиночку» площею 336,6 кв. м, розташованому в котеджному селищі «Оазис» на березі моря в курортному районі Одеси.

У ньому, він, зокрема, приймав челендж #здороваукраїна30 від президента Зеленського і передавав його суддям України. Це відео опубліковано на Фейсбуці.

Будинок, разом із земельною ділянкою незадовго до вселення, 25 березня і 25 квітня 2017 року, придбала теща Чванкіна Олена Голубєва.

«Ця нерухомість обійшлася жінці в 1 827 710 гривень, що відповідало за офіційним курсом НБУ сумі в 68 521,05 доларів США», — констатують перевіряльники та додають, що це дуже дешево і реально будинок коштував щонайменше 500 тисяч доларів.

«Така низька вартість може пояснюватися реалізацією діяльності, схожої на розповсюджену кооперативну схему», що детально описана в журналістському розслідуванні медіа «Наші гроші» — «Кооперативна схема Кернеса-Добкіна», — припускають у раді доброчесності. Детальніше про цю схему — тут.

Котеджне селище «Оазис»

Також зазначається, що суддя, вказавши цей будинок у своїй декларації, забув згадати земельну ділянку під ним.

Треба сказати, що теща судді — пенсіонерка, колишня вчителька овідіопольської школи. Крім пенсії, у неї доходів немає. Проте з 2013 року вона придбала, окрім котеджу для улюбленого зятя, будинок, дві земельні ділянки на Вінниччині, апартаменти у висотці Kadorr Group у центрі Києва та ще багато чого.

Цю «дивину» Чванкін пояснив тим, що в батьків його дружини були серйозні накопичення: вони, мовляв, 30 років щось таке вирощували на своєму городі в Овідіополі, але гроші не витрачали — збирали в кубушку.

Громадяни! Вирощуйте огірки та кабачки. Згодом це допоможе вам купити котеджі на Фонтані та квартиру недалеко від Хрещатика!

До речі, у лютому 2023 року дружина Сергія Чванкіна Неллі Голубєва відкрила у США фірму OCEAN PROJECT 828 LLC. Вже через місяць компанія придбала в Маямі квартиру площею 105 кв. м. Така нерухомість коштує 310 тисяч доларів США (приблизно 12 млн грн). Рада доброчесності про цю покупку не знала, інформацію про неї нещодавно розкопали журналісти «Слідство.Інфо». Коментуючи угоду, Чванкін заявив, що фірма отримала квартиру за договором іпотеки, укладеним строком на 30 років.

Але повернемося до висновків ради. Звинувачення в документі сиплються зростально. «Суддя вчинив дії, які негативно впливають на авторитет правосуддя», «суддя використовував родинні, дружні та інші неформальні зв'язки для здійснення кар'єри та/або отримання невиправданих преференцій».

Крім іншого, наголошується, що Чванкін обіймає посаду голови суду безперервно з 2011 року й обирався на неї шість разів, хоча, згідно із законом, суддя не може обіймати одну адміністративну посаду відповідного суду більше ніж два строки поспіль.

«Після 2014 року реалізація цього принципу стала однією з необхідних умов відновлення довіри до судової влади, — наголошується в рішенні ради. — Тож, очевидно, що призначення (обрання) судді головою суду кілька разів поспіль більше ніж 2 рази є порушенням правила, незалежно від того, коли та за яким законом його було обрано (призначено) на цю посаду».

На думку вартових судової доброчесності, наявність «вічних» голів судів породжує серйозні корупційні ризики.

Також Сергію Чванкіну приписують неформальні домовленості з керівництвом Головного управління Нацполіції, яке пішло на зміну юридичної адреси, щоб користуватися підтримкою «зручного» суду. При цьому рада доброчесності, крім іншого, посилається на публікації «Думської».

У 2014 році поліція приставила до судді та його родичів охорону — нібито через якісь погрози телефоном. Заходи безпеки діяли до 2018-го. Однак жодних свідчень, що погрози надходили протягом такого тривалого проміжку часу немає.

«З погляду стороннього спостерігача виглядає сумнівною необхідність витрачати значний ресурс органів правопорядку на застосування заходів безпеки, зокрема надання охорони, впродовж 4,5 року, особливо з огляду на тяжкість злочину та обставин (погрози засобом мобільного зв'язку, відсутня інформація про повторюваність, невстановленість особи (осіб), причетних до цього). Таке застосування заходів безпеки в цьому випадку могло бути зумовлене неформальними зв'язками судді з керівництвом ГУ НП в Одеській області», — констатують у раді.

Не сподобалося перевіряльникам і те, що у своїй докторській дисертації очільник Київського райсуду використовував 32 російських і 14 радянських джерел — за наявності відповідних українських і міжнародних. Захист відбувся 2021 року, коли РФ уже окупувала Крим і вела війну проти України.

«Попри це, суддя вирішив, що для нього є прийнятним використовувати та поширювати інтелектуальну працю представників країни-агресора, посилюючи їхній голос і підтримуючи наратив про близькість російського та українського народів. Ми переконані, що суддя мав можливість уникнути використання російських джерел у своєму науковому дослідженні. При цьому, не має значення, чи використовував суддя роботи росіян навмисне, чи внаслідок недбалості, адже це не знімає з нього відповідальності», — йдеться в документі.

Звернули увагу перевіряльники й на відмову Київського райсуду розглядати «справу 2 травня» щодо масових сутичок в Одесі, інспірованих російською федерацією.

З інших претензій — голова суду, ймовірно, впливає на роботу суддів. Зокрема, восени 2012 року він встановив в установі камери відеоспостереження та мікрофони. Зображення і звук виводяться на екрани в кабінеті Чванкіна. Крім того, зазначається, що «суддя Федулєєва (слідчий суддя, зазвичай розглядає клопотання поліцейських слідчих, — Ред.) після кожного засідання ходить радитися до голови суду».

Чванкіна також звинувачують у тиску на журналістів і зв'язках із народним депутатом, який чинить найсильніший вплив на роботу судової системи країни.

Загалом у рішенні ради доброчесності 10 пунктів. Висновки затвердили 16-ма голосами з 18. Члени ради Віталій Гусак та Олександр Волошин заявили про конфлікт інтересів і в голосуванні участі не брали.

ВСЕ ДЛЯ СИНА І НАЧАЛЬНИКА

Що стосується судді Оксани Куриленко, то висновок про невідповідність її критеріям доброчесності та професійної етики коротший, але складається з 13 пунктів. Його затвердили 19-ма голосами з 20.

Так, у 2013 році син служительки Феміди отримав у подарунок від стороннього «1/4 частину старого дачного будиночка». Вже 2014 року він зареєстрував за цією адресою особняк площею 310,2 кв. метрів, а наступного року безоплатно отримав від міста земельну ділянку під будівлею. Суддя стверджує, що новий будинок сім'я збудувала власними силами за спільні кошти. Щоправда, які, незрозуміло. Цікаво, що в деклараціях Куриленко за 2012-2015 роки відсутня згадка про права власності на будь-яку нерухомість. Тільки у 2015-му вона задекларувала право користування квартирою площею 86,2 кв. м в Одесі. Причому таке у судді з'явилося ще 2007 року.

Син Оксани Куриленко — примітна особистість. У висновках зазначається, що восени 2014 року він 23 дні перебував у російській федерації. Мета візиту до країни-агресора невідома. У 2018 році чоловік купив новенький автомобіль Toyota RAV 4 Hybrid вартістю майже 26 тисяч доларів. При цьому доходи його явно не тягнули на таке придбання: у 2015-му він заробив 17 тис. грн, у 2016-му взагалі нічого не отримував, у 2017-му — 593 тис. грн, що менше за вартість машини.

У 2020-му суддя сама купила Toyota RAV 4 за мільйон з невеликим гривень.Продавця в декларації не вказала.

У 2010 році Куриленко видала своєму чоловікові довіреність на експлуатацію контейнерного місця в контейнерному комплексі. У 2020-му той продав це майно за 1,2 млн грн. Водночас у деклараціях судді об'єкт не вказано. У 2014 році чоловік Куриленко успадкував квартиру, яку згодом продав. Це теж не знайшло відображення в деклараціях.

Окремо рада доброчесності зупиняється на згаданому позові голови Київського райсуду Сергія Чванкіна, який розглядала Оксана Куриленко. Тяжба тривала… чотири дні, і всі вимоги позивача було задоволено. Перевіряльники констатують: усе це - і те, що суддя прийняла до розгляду позов голови суду, і такі стислі строки — грубі порушення закону і принципів судової етики.

«Такий аномально швидкий розгляд справи дає підстави для обґрунтованого сумніву в незалежності та неупередженості судді під час ухвалення цього рішення. На думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви той факт, що суддя не перебувала під впливом голови суду, який був зацікавлений у якнайшвидшому розгляді справи, оскільки вже 13.01.2014 він продав спірну квартиру», — йдеться у висновку ради.

А ще суддя Куриленко вміє одночасно перебувати в кількох місцях. Наприклад, у 2011 і 2012 роках вона виносила ухвали, перебуваючи у… відпустці.

Автор — Микита Горемика