Конкурс живопису з несподіваним фіналом: одеський колекціонер випередив професійних митців  

Хай буде так. Друге місце завоювала молода художниця Анна Жосан, яка підкорила ряснотою сонячного світла, створюючого ілюзію тепла.

«Передача образів засобами образотворчого мистецтва допомагає перебудовуватися на тонкі вібрації, — відзначила Анна. – Я вдячна долі за те, що у мене є така здатність. З дев’яти місяців від народження живу з олівцем та фарбами у руках».

«Добре, що навіть у цей непростий час у нас є можливість збиратися, наживо спілкуватися», — сказав володар почесного диплому Дмитро Косюга.

«Безумовно, художники відносяться до особливої категорії людей, — підкреслив Костянтин Скопцов. – Це люди, котрі мають справжню суголосність з Творцем. І кожна робота в міру таланту кожного автора наближає до Творця, дозволяючи бути співучасником світобудови. Вдосконалюючи те, що у нас всередині, ми формуємо і зовнішній простір міста. Є одна даоська притча про деяке село, в котрому довгий час не було дощу. Жителі села зібралися, викликали даоса на предмет того, щоб він шаманив та проллявся дощ. Даос два дні сидів і нічого не робив, не проводячи ніяких обрядів. І пішов дощ. Коли його спитали жителі села, що ж він, власне, робив, даос сказав: «Я гармонізував простір всередині себе». І коли художники, як цей даос, гармонізують простір всередині себе, я гадаю, що і простір навколо нас робиться кращим, чистішим і мудрішим».

Сподіватимемося на це! Але є й реальні справи, які внутрішньою активністю не заміниш. На початку грудня Валерій Махін анонсував проведення арт-аукціону на користь переселенців та армії, а пропонувати свої роботи можна також тут, у галереї Володимира Виноградова. Вже відізвались п’ять митців з Києва, котрі погодились прислати свої роботи, слово за одеситами.

Авторка — Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва та Олександра Синельникова