Кому війна, а кому… Одеський обласний центр швидкої допомоги закупив пальне у сумнівної компанії, пов`язаної з росіянами і Медведчуком

Низку сумнівних тендерів провело цього року керівництво комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», керованого облрадою.

Зокрема, у лютому КНП підписало договір на поставку бензину і дизельного палива з компанією ТОВ «ТАТ ОЙЛ».

Вартість закупівлі склала 85,62 млн грн, хоча другий учасник торгів, ТОВ «Інтекс Інвест», запропонував на 5 млн грн менше. Це зацікавило Південний офіс Держаудитслужби, і влітку-восени сторони уклали низку додаткових договорів, скоротивши вартість до 75,4 млн грн.

Наші джерела в центрі екстреної медицини звертають увагу на ще низку важливих обставин:

«Постачальник палива має бути максимально зручним з точки зору логістики, оскільки важливо максимально скоротити час приїзду карети швидкої за викликом. Однак компанія «ТАТ ОЙЛ» має в області лише двадцять АЗС, що вкрай недостатньо: деяким машинам доводиться їхати на заправку за 85 км в один бік, кільком — 70 км, а ще двадцять маршрутів перевищують 40 км в один бік. Не може «ТАТ ОЙЛ» похвалитися і якістю свого пального, при цьому за талонами його вартість майже дорівнює такій на «Сокарі» та є вищою, ніж за умови оплати готівкою на 4-5 грн за літр».

Цікава історія компанії та особистості її власників. Колись мережа називалася «Катран», але 2013 року почала використовувати бренд російської «Татнефти». Її засновниками значаться Вікторія Глотова (49%) і Костянтин Саричев (51%), фактично фірма належить батькові останнього Михайлу Саричеву, який одночасно очолює компанію «Глуско Україна».

Мережа АЗС Glusco була створена на базі активів «Роснефти» в Україні та її пов'язували з оточенням Віктора Медведчука. Одного із засновників фірми, компанію «Гріненерго Трейдінг СА», зареєстровану у Швейцарії, у травні було внесено до санкційного списку РНБОУ. Тоді ж Кабмін ухвалив рішення про передачу 172 заправок і шести нафтобаз «Глуської» в управління НАК «Нафтогаз України».

Ще один тендер центру екстреної медицини, до якого виникають питання, теж пов'язаний зі швидкими — на ремонт карет. Його виграли компанії «Автоград Одеса» (на 4,8 млн грн) і «Мустанг Моторс» (майже 14 млн). Усі станції техобслуговування цих фірм розташовані в Одесі, тобто швидкій із, приміром, Вилкового, потрібно буде спершу подолати 77 км до Арциза, де розташована найближча заправка «ТАТ ОЙЛ», а потім частину аж до обласного центру, щоб оливу залити і пробите колесо поміняти.

«Через такі «управлінські рішення» немає можливості утримувати також у справному стані й підмінні машини, які потрібні на випадок поломки основної карети. Тобто в разі несправності автомобіля одну бригаду медиків доведеться знімати з лінії — чекати ремонту. Наразі водії швидких змушені разом із лікарями та пацієнтами возити каністри з бензином і домашній запас інструментів на випадок поломки автомобіля», — обурюється працівник центру Микола.

Усе це, за словами лікарів, призводить до того, що швидкі регулярно порушують нормативи щодо виїзду до хворих. Надалі ситуація може тільки погіршитися.

Нагадаємо, з 15 березня КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» очолює Ірина Парамонова, яку призначив своїм розпорядженням голова облради, голова регіональної організації президентської партії «Слуга народу» Григорій Діденко.

Керівника призначено без конкурсу на строк дії воєнного стану та ще 12 місяців після його припинення або скасування.

Раніше Парамонова виконувала обов'язки гендиректора. Такі призначення під час війни може здійснювати тільки начальник військової адміністрації. Діденко не є ні начальником ОВА, ні в.о. Таким чином, є всі підстави стверджувати, що він перевищив повноваження.

Автор — Микита Горемика