«Ніфіга не зрозуміло»: в Одесі відклали реформування дитбудинків (Гонзо-репортаж/п’єса)

Велика зала засідань одеської мерії. Кілька довгих столів. Меншість у президії, більшість навпроти. Повітря густе, передгрозове.

Костянтин Талалаєв, віце-мер, головуючий. Нам треба швидко обговорити. Зараз попередньо обговоримо реорганізацію двох дитячих будинків. Потім винесемо рішення на найближчу сесію міськради. Сподіваємося задати один одному всі питання, щоб розуміти, куди ми рухаємося. Далі вибір: третій або перший будинок дитини. З чого почнемо з психоневрологічного або звичайного?

Передає слово новопризначеному начальнику служби у справах дітей.

Ілля Зугравий, начальник служби у справах дітей. У «Сонечку» (комунальне некомерційне підприємство «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини 3 «Сонечко») 114 дітей. Стільки-то в Туреччині. Стільки-то діти алкоголіків. Відсоток влаштування в сім'ї впав з 79% до 78%.

Депутати тримають удар, нагадуючи, що ініціатором реорганізації була військова адміністрація.

Ірина Куценко-Єсенович, депутатка. Дитину з «Сонечка» перевели до обласного центру «за віком належить». Через три дні він помер.

Там зараз 114 дітей. З них 27 паліативні (з важкими невиліковними захворюваннями, ред.). З ними працюють професіонали-медики. Або залишаємо «Сонечко» як є, або створюємо повноцінні центри медреабілітації та паліативної допомоги один або два. Але не руйнуємо те, що працює. Скажіть чесно: чи потрібні службі у справах дітей в Одесі Будинки дитини?

Ілля Зугравий. Службі у справах дітей потрібно о третій годині ночі мати місце, куди можна привезти дитину.

Надія Задорожна, перша заступниця начальника Одеської міської військової адміністрації. Якщо ви виходите в комунікацію з депутатами, то інформацію потрібно подавати не шматочками, а давати повну стратегію. Тому що ніфіга, вибачте, не зрозуміло. А якщо ви поясните, для чого це робиться адже спочатку є концепція, її і потрібно розповісти.

Сергій Страшний, депутат. Будь ласка, скажіть: при зміні статусу в цій установі будуть педагоги чи лікарі?

Ілля Зугравий (Похмуро). Соціальні працівники.

Страшний з місця відчув загнану тварину. Ату його.

Сергій Страшний. Я бачу, тут присутній керівник цієї установи «Сонечко». Ці діти потребують педагогів чи лікарів? Бо це діти особливого статусу. Будь ласка, дайте мені відповідь.

Замість директорки «Сонечка», яка сиділа ні жива ні мертва, голосно відповідає Надія Задорожна.

Надія Задорожна. Ті діти, які потребують медичної допомоги, будуть її отримувати на сто відсотків.

Голосно, перекриваючи шум.

Ірина Куценко-Єсенович. Ні, це неправда! У цих дітей після реформи будуть педагоги, а не медики!

У глибині сцени, майже на заднику, виникають абсурдні образи: заплаканий малюк просить аспірин, а розгублений дядько пропонує йому вирішити таблицю множення. Або аніматори в костюмах безглуздих тварин пускають мильні бульбашки. Бррр.

Голоси із залу. Треба злиття!
Ми переведемо «Сонечко» в… Діти помруть!
Таня, давайте без таких вже похмурих пропозицій.
Дайте договорити керівнику служби!

Все змішалося в залі засідань. Надії головуючим швидко все вирішити пішли прахом.

Олена Колоденко, директорка департаменту охорони здоров'я. Я пропоную почати спочатку. Чому взагалі виникло питання реорганізації та трансформації дитячих будинків? Воно безпосередньо пов'язане з євроінтеграційним курсом України. Реформа дитячих будинків це виконання зобов'язань у рамках переговорного процесу про вступ до ЄС.

Голоси із зали. Заговорюємо питання! Неправда!
Я, як депутат, не буду голосувати за цей проект рішення. Немає жодної концепції, немає кошторису, немає бюджету. Що ми сьогодні тут розглядаємо?
Ми сьогодні говоримо про національну стратегію щодо дітей.
Яка національна стратегія може бути проти маленьких дітей?

Ольга Зброжик, директорка «Сонечка». Сьогодні у нас, згідно зі штатним розкладом, 16 лікарів і 60 медичних сестер. Багато хто перебуває як у Чернівцях, так і в Туреччині. На сьогоднішній день вже не так просто знайти бажаючих працювати з дітьми. Медсестри працюють добу через три, і за таку зарплату… Лікарі у нас працюють цілодобово.

Анастасія Большедворова, депутатка (перериваючи нескінченну розповідь про біди та досягнення). Ми сьогодні говоримо про реорганізацію. Чи є в ній необхідність?

Ольга Зброжик (з полегшенням). Ні, необхідності немає.

Головуючий. Сьогодні інформаційна зустріч. Ми зробили спробу налагодити зв'язки. Це перша спроба. Підготуйте цифри, про які просили депутати.

КІНЕЦЬ ПЕРШОГО АКТУ

Те, що питання зняли з сесії 25 лютого, зовсім не означає, що воно вирішене, а лише відкладене. До більш спокійної сесії. Або до наступного акту.

Автор спеціальний кореспондент «Думської» Дмитро Жогов.