Як проростає насіння добра: лікарі паліативної служби в Одесі полегшують страждання і дарують любов важкохворим дітям  

Паліативні пацієнти — це люди, які страждають на невиліковні захворювання, у яких, говорячи медичною мовою, обмежений прогноз життя. На жаль, серед паліативних пацієнтів часом опиняються і діти. В Одесі зареєстровано кілька сотень таких діток. В одному тільки Суворовському районі — 95.

У цьому матеріалі «Думська» розповість про мобільну службу паліативної медичної допомоги при міській поліклініці №2. У квітні службі виповнюється рівно три роки. Ми поспілкувалися з директоркою поліклініки Катериною Патраманською про роботу паліативного центру в період воєнного стану.

Не приховуючи сліз, наша співрозмовниця розповідає, як нещодавно медик служби разом із тяжко хворою дівчинкою посадив насінину в горщику, і незабаром вона проросла. Крихітка, яка раніше не виявляла особливих емоцій, була у нестямі від щастя і навіть вмовила маму принести горщик із паростком у поліклініку, щоб похвалитися. Щиро раділи цьому всі лікарі паліативної служби, а дівчинка — тому, що допомогла розвинутися новому життю і відчула свою значимість. Мабуть, перш за все, заради посмішок маленьких пацієнтів і працюють лікарі служби.

Потрібно сказати, що до 2020 року паліативні пацієнти також отримували допомогу від поліклініки, проте з появою служби вона стала більш ефективною.

«По-перше, при поліклініці з'явилося багато спеціального обладнання для реабілітації, а працювати з маленькими пацієнтами почали вже не просто педіатри, а ціла мультидисциплінарна команда з восьми осіб, у складі якої і анастезіолог-реабілітолог, і хіруг, і онколог-гематолог, і ерготерапевт, і психолог», — розповіла Катерина Патраманська.

Зараз під опікою поліклініки перебуває 642 дитини з інвалідністю, 95 з яких потребують паліативної допомоги. Найчастіше це діти з важкими хронічними захворюваннями нирок, серцево-судинної системи, ДЦП, онкологічними та неврологічними захворюваннями.

Деякі отримують допомогу, а часом і стаціонар, вдома, деякі можуть залишатися в денному стаціонарі при поліклініці. Для цього тут є відділення реабілітації з так званою «кліткою» (розвантажувальна система), призначена для діток із ДЦП, балансувальна дошка, терапевтичний тренажер МОТОмед, драбина-бруси та багато іншого. Для дітей проводять кінезіотерапію, пісочну терапію і заняття для дрібної моторики з пластиліном. Усю допомогу, включно з медикаментами і терапією, пацієнти отримують безкоштовно.

Незначних успіхів у тутешніх пацієнтів немає! Кожен стусан м'яча або новий рух, навіть спроба — це ривок до прогресу і радість для всіх оточуючих. Насамперед, звісно, для мам.

Фахівці служби на зв'язку зі своїми пацієнтами в буквальному сенсі 24 години на добу. Найчастіше телефонують медикам навіть не за порадою, а за добрим словом.

«Тому що ми розуміємо, наскільки важко цим діткам, і не менш важко їхнім рідним. Ми докладаємо великих зусиль, щоб полегшити цей біль. На жаль, ми не можемо вилікувати дитину, але спрямовуємо нашу допомогу на профілактику та зменшення страждань. Адже кожна людина потребує уваги та співчуття», — каже Катерина Іванівна.

Головна місія лікарів служби — зробити так, щоб хвороба не заважала маленьким пацієнтам насолоджуватися дитинством. Для цього в поліклініці часто відбуваються вікторини та конкурси на найкращий віршик, пісеньку чи малюнок. А на свята медики обов'язково готують для своїх підопічних солодкі та корисні сюрпризи. Хто може — приходить по подарунки до поліклініки, решті частування розвозять по домівках.

Після початку повномасштабного вторгнення до числа пацієнтів додалися також і діти-переселенці. Водночас 30 підопічних служби виїхали за кордон. На жаль, один із маленьких пацієнтів нещодавно помер.

«Немає нічого страшнішого, ніж виписувати рідним свідоцтво про смерть їхньої дитини. Досі не можу забути, як я відвідувала дитину, в якої після удару сніжком розвинулася пухлина мозку. Зараз її вже немає», — каже наша співрозмовниця.

На жаль, зізнається Катерина Патраманська, кількість паліативних пацієнтів зростає. Так, якщо кілька років тому при поліклініці було 80 діток із цукровим діабетом, то сьогодні їх кількість зросла до 95.

«Напевно впливає на ці процеси й екологія, і безвідповідальне ставлення матерів до вагітності. Коли говориш молодим мамам, що не потрібно лежати на сонці в години високої активності, не потрібно ходити торговельними центрами в період загострення вірусів, не потрібно пити й курити, а вони тільки махають рукою. А багато батьків приходять до нас надто пізно, після того як витратили час і гроші на шарлатанів і масажистів», — додає медик.

За словами Катерини Патраманської, у планах — розширення служби, зокрема, створення ще однієї команди мобільної паліативної служби.

Авторка — Надія Маркевич