Почесний донор з Одещини судиться з підприємством за повернення належних виплат

Машиніст Подільської дистанції електропостачання Олександр Тарасенко, який є почесним донором України, судиться з підприємством через неоплачені донорські дні. Позивач стверджує, що робив усе за буквою закону, а керівництво підприємства заявляє, що змушене діяти відповідно до нових вказівок із Києва, згідно з якими такі витрати під час війни не оплачуються.

Олександр Тарасенко зайнявся добровільним донорством за велінням серця десять років тому і відтоді встиг здати кров понад 40 разів. У донорському відділенні Ананьївської лікарні він з'являвся кожні 2-3 місяці, а іноді й частіше — якщо просили про екстрену допомогу. Щоразу він подавав завчасну заяву про відсутність на роботі через здачу крові. Згідно із законом, донору належить два вихідних дні - у день здачі і наступного дня, для відновлення.

Чоловікові вже 61 рік, що вважається максимальним віком для донорства. Проте, через брак донорів у районі, його все одно іноді просять про допомогу. Останній такий випадок був у листопаді минулого року. Олександр Тарасенко за відпрацьованою роками системою, написав заяву, повідомив про це керівництво і був відсутній на робочому місці належних два дні. Однак згодом ці дні йому не оплатили.

«Такі ситуації були й раніше, але мені вдавалося доводити свої права, наводити статті закону, і гроші зрештою переказували. А цього разу не допомогло. В адміністрації сказали, що я, по-перше, зірвав роботу, хоча є двоє людей, які можуть мене підмінити, по-друге, сказали, що я неправильно оформив заяву, хоча всі роки робив це правильно, і по-третє, що під час війни вони не мають можливості платити донорські», — пояснює Олександр Тарасенко.

Після цього чоловік подав позовну заяву до суду про несплату донорських. Підприємство найняло адвоката і зараз справа розглядається в апеляційному суді Одеси.

«Я це роблю не лише заради себе, а заради всіх донорів, які страждають від такого свавілля, а також заради всього донорського руху! Подібна ситуація перекреслює ініціативу потенційних донорів і ставить хрест на всіх гарантіях держави донорам. Зокрема, на роботі в нас є охочі здати кров, але бояться складнощів», — каже чоловік.

Помічник начальника з кадрових питань Подільської дистанції електропостачання Марія Гнатюк підтвердила «Думській», що Олександр Тарасенко багато років займається донорством і його високо цінять на підприємстві. Однак, за її словами, з початком війни певні види виплат, зокрема й плата за донорські дні, були припинені.

«Про це були всі повідомлені, в тому числі Олександр. У нас зв'язані руки і зробити ми в цій ситуації нічого не можемо. Однак хочу сказати, що донорством можна займатися і в свій особистий час, чого Олександр за всі десять років жодного разу не робив», — каже Марія Гнатюк.

Показати документ, на підставі якого було знято донорські виплати, співробітниця відділу кадрів відмовилася, мовляв, це не в її повноваженнях.

Олександр Тарасенко, своєю чергою, вважає, що в нього є всі шанси відстояти свою правоту в суді.