Історія загубленої підв`язки та м`які іграшки. Солістка одеської Опери допомагає армії (фото, відео)

Творча зустріч із солісткою Одеського національного академічного театру опери та балету Аліною Ворох відбулася в універсальній читальній залі Централізованої бібліотечної системи для дітей Одеси. До бібліокафе ХЛАМ (художники, літератори, артисти, музиканти) артистка прийшла разом із дочкою Алісою-Марією, котра вчиться грі на фортепіано, прекрасно співає і навіть опановує скрипку.  

Аліна Ворох (попервах працювала під дівочим прізвищем Перетятько) – провідна солістка, яскраве сопрано. Гості, які зібралися на зустріч, спершу здивувалися принесеним нею до бібліотеки м’яким іграшкам, але виявилося, що таку красу шиють її батьки, за професією хормейстери. Зараз пухнасті звірятка розпродаються, а всі отримані кошти родина передасть українській армії. Концертмейстер Наталя Ізуграфова також взяла участь в невеликому концерті для відвідувачів бібліотеки. А батько співачки Юрій Перетятько прочитав свої вірші.

Аліса-Марія з мамою виконує народні й авторські пісні, в тому числі й за кордоном, привертаючи увагу до нещасть нашої країни. Сімейний дует звучить чудово.

Оточена з дитинства музикою, Аліна мріяла про кар’єру джазової співачки. І зараз у концертах виконує джазові хіти, співає та грає на саксофоні.

Залишивши рідний Дніпро заради навчання в Одеській консерваторії, Аліна спочатку опановувала мистецтво гри на фортепіано, але незабаром опинилася ще й у класі сольного співу Таїсії Мороз, котра виростила з неї оперну солістку.

Одна з коронних партій Аліни Ворох – Мюзетта в опері Джакомо Пуччіні «Богема».

Але була така вистава, після якої довелося перепрошувати буквально перед усіма оперними цехами, зі сміхом згадує співачка. Казуси переслідували її під час виконання знаменитого Вальса Мюзетти у сцені в кафе «Момус». Намагаючись заново завоювати свого коханого Марселя, Мюзетта грайливо показує ніжку. Артистка вирішила показати ніжку як слід, і з цією метою навіть придбала на Привозі червону мереживну підв’язку.

Нещастя почалися з перших нот. Знімаючи з плечей накидку, Аліна вирвала сережку з одного вуха. А оскільки сережки були також червоні, дуже великі, помітні з зали, довелося зняти й другу. Підступна підв’язка сповзла, і у відчаї артистка зафутболила її просто в суфлерську будку на великий подив Едуарда Погосова, котрий там сидів. Піднявши келиха, наша Мюзетта виявила, що він не порожній, хтось налив туди «Живчика». Проте було запізно, їй вдалося оббризкати хор. На довершення усіх негараздів вона впустила тацю зі склянками в оркестрову яму…

Це не позначилося на виконанні, а колеги охоче прийняли вибачення, в театрі всяке буває.

Гірше, коли на сцені трапляються травми. В нещодавній постановці «Травіати» волею режисера Євгена Лавренчука Віолетта пересувалася в фінальній сцені босоніж, та ще й у темряві. Аліна, виконуючи цю партію, перечепилася за щось та зламала палець на нозі, першу допомогу за кулісами їй надавали, прикладаючи пляшку з охолодженим шампанським.

І все ж таки рідний театр для Аліни Ворох залишається джерелом радості, а ще одним її захопленням стало співробітництво з оркестром Андрія Чорного, це дозволяє виконувати більше джазової та популярної музики. А ще вона сама пише пісні, недарма кажуть, що талановита людина талановита у всьому.

Авторка — Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва