«Міська дама»: сукні для побачень та богослужінь. Одеситки влаштували модні покази під відкритим небом  

Що з одеською жінкою не роби, а вона завжди знайде привід вбратися у гарну сукню, навіть за воєнних часів.

Арт-центр Aurum (Торгова, 2) порадував незвичайним заходом: вікові та не дуже моделі модного проекту «Інститут сучасних дам» демонстрували витвори місцевих дизайнерів. А подіумом слугував бульвар Жванецького. Показ «Сучасна жінка» поєднав колекції Ольги Костюченко, яка нині працює, та нещодавно полишившої цей світ Тетяни Ніколаєнко. Вподобані моделі можна було в паузах поміж дефіле приміряти за ширмою й придбати, цією можливістю багато хто з глядачок таки скористався.

Ольга Костюченко б’є на ефект: мережеві та газові тканини, пояси з пір’ям, об’ємні банти… Строї для відвідування опери, ресторану, в них не соромно піти на рандеву з шикарним джентльменом. Що важливо: нижню сукня-чохол у багатьох моделях можна носити і самостійно. Проте краще, звичайно, коли крізь напівпрозору тканину проглядає міцна основа, залишаючи простір для здогадок та мрій.

Тетяна Ніколаєнко вважала, що до храму зовсім не потрібно ходити в бляклій одежині, треба одягатися пристойно, проте красиво. Довга закрита сукня, пошита з гарної натуральної тканини, буде доречною у будь-якій ситуації. Тетяна володіла бездоганним смаком, підбирала аксесуари для фотосесій з великим старанням. Пропагувала жіночність та ніжність, летючі подоли, зачіски з довгого волосся.

Колекцію моделей Тетяни Ніколаєнко показали під назвою «Міська дама», деякі сукні цілком достойно виглядатимуть і в залі театру, і вдома, в очікуванні гостей (особливо комплект з принтом у вигляді різдвяного печива). А ще був презентований ансамбль із спідниці з ажурним шиттям та гламурної вишиванки ручної роботи, прикрашеної трояндами. Словом, підняти настрій собі та іншим сучасні дами того вечора зуміли. А засновники проекту Інга Калюжна та Катерина Яковлєва замислили на це літо ще декілька не менш красивих івентів.

«Що не кажи, а життя наше, слава Богу, продовжується, і ми все одно будемо щасливі», — резюмує Катерина.

Авторка — Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва