Фраки, криноліни й молоді голоси: в Одесі співали студенти оперних студій з усієї України (фото, відео)

Гала-концерт «Музика єднає світ» відбувся у Великій залі Одеської національної музичної академії імені А.В. Нежданової. Програму було присвячено 85-річчю Одеської оперної студії. Це спільний проєкт ведучих оперних студій України, в якому брали участь студенти-вокалісти, і саме вони в театральних костюмах зустрічали слухачів.

Майбутні Віолетти та Альфреди, Аїди й Радамеси, Одарки та Карасі вишикувалися вздовж парадних сходів і кожного, хто проходив до зали, вітали із усмішкою. Третій рік студією керує народна артистка України, професор Віра Ревенко.

«Сьогодні свято насамперед кафедри оперної підготовки, оперної студії, — каже Віра Олексіївна. – Ми пишаємося історією нашої музичної академії, дуже вдячна колегам, які завжди поруч, ректору Олені Хіль, проректору з науково-педагогічної роботи та інформаційно-інноваційної діяльності Олені Базан, режисерам, диригентам, колегам з кафедри сольного співу. До нас приїхали з Києва, Львова, Дніпра, Харкова, це велика команда».

Солістам акомпанував оркестр Одеської оперної студії, яким керували по черзі чотири диригенти. І першою співачкою програми виявилася магістрантка другого року навчання кафедри сольного співу та оперної підготовки Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського Вероніка Мостова, яка виконала каватину Лючії з опери Гаетано Доніцетті «Лючія ді Ламмермур».

Всіх присутніх привітали головний диригент Одеського Національного театру опери та балету, заслужений артист України Василь Коваль та протоієрей Православної Церкви України Теодор Оробець, який підкреслив, що також опановував мистецтво вокалу в Тернопільському музичному училищі.

Департамент культури, національностей, релігій та охорони пам’яток Одеської ОДА надіслав подяку колективу оперної студії за значний внесок у розвиток українського вокального мистецтва, за збереження виконавської практики оперного співу. Оперна студія готує співаків до роботи на сцені, вчить взаємодіяти у мізансценах між собою, відгукуватися на режисерські вимоги та встигати слідкувати за жестами маестро, виступати з оркестром. У грудні тут пройдуть іспити, на які ми обов’язково завітаємо, аби познайомитися з майбутніми оперними зірками ближче.

«Постійно борюся за новий, креативний репертуар, — стверджує Віра Ревенко. — Слухати і вчити десятиріччями одну й ту саму «Травіату» непристойно, коли у світі існує стілько вражаючих творів. Ми маємо думати про розвиток студента, а з одноманітним репертуаром відбувається не розвиток, а деградація. Мені, звісно, хотілося б залучати нових яскравих режисерів, щоб вони робили у нас сучасні постановки. Щаслива, що ми взяли Олега Шевчука, Лінаса Зайкаускаса, що завідуюча кафедрою Галина Жадушкіна кожного року придумує нову програму, яка дійсно перевтілює наших студентів. З мене самої колись зробив актрису Генріх Давидович Ісаханов, я розумію, як важлива підтримка режисера».

Автор — Ірен Адлер, фото Олега Владимирського