Одеські локації, що потрапили в об'єктив легендарного фільму Дзиґи Вертова «Людина з кіноапаратом», стали основою для нового дослідницького фотоальбому. Автор книги — краєзнавець і фотограф Євген Волокін, який упродовж трьох років разом з однодумцями встановлював точні місця зйомки в Одесі й описував їхню історію.

Як розповів «Думській» Волокін, ідея народилася ще до початку повномасштабної війни — тоді до одесита звернувся британський історик кіно Річард Боссенс з Оксфорда з проханням допомогти ідентифікувати локації в нашому місті, які увійшли до фільму 1929 року.

У результаті багаторічного листування, архівної роботи та міських експедицій з'явилося видання, в якому сцени з фільму відтворені покадрово, з докладними коментарями та історичними довідками.

«Ми вирішили не просто вказувати, що це за місце, а й дати контекст — розповісти, що там було до революції, за радянських часів і як усе змінилося сьогодні, — пояснює Волокін. — Ми намагалися писати не нудно. Не хотілося, щоб книга перетворилася на довідник. Це жива розповідь про живе місто».

В альбомі представлені десятки одеських об'єктів — від загальновідомих до майже забутих. Один із таких — Італійська, 13.

«Багато хто знає його як готель, де жив Пушкін. Але мало хто пам'ятає, що за радянських часів там розташовувався музей 18-ї армії», — каже краєзнавець. Автор уточнює, що будівля була не відновлена після руйнування, а відбудована заново за старим проєктом, про що свідчать архівні документи і фотографії.

Ще один маловідомий факт пов'язаний з одеським «рибним рестораном» на Приморському бульварі. За словами Волокіна, такого закладу насправді не існувало.

«Назва «рибний ресторан» — це міф, — розповідає він. — Там дійсно було кафе-ресторан, яке належало Торгмортрансу. На цьому зв'язок із рибою закінчується, якщо не брати до уваги, звісно, колись обов'язкових для всього радянського громадського харчування «рибних днів».

Значна увага приділена історії міського вокзалу та Привокзального скверу, одеському трамваю, Італійській вулиці, Аркадійському та Куяльницькому курортам, та багатьом іншим локаціям.

Фільм «Людина з кіноапаратом» знімали не тільки в Одесі, а й у Києві, Харкові, Москві. Однак, за словами Волокіна, саме одеські кадри складають візуальну основу нової книги.

«Для багатьох фільм — це поема про місто, яке зникло. А ми хотіли показати, що воно не зникло — воно навколо нас, просто трохи змінилося, — каже він. — Іноді ти дивишся старий кадр і розумієш, що стоїш на тому ж місці. Просто потрібно вміти дивитися».

За словами автора, наразі надруковано лише сигнальний примірник з метою залучити фінансування на повноцінний тираж. Але побачити і почитати нову книжку можна вже - у відділі мистецтв Наукової бібліотеки на Пастера. Коли наклад буде надруковано, частину примірників планують передати в інші бібліотеки України та Великої Британії.