Дюжина креативних особистостей воєнної Одеси: композитор зі своєю зброєю, актриса з ПВО та карикатурист із Ассоллю

Розуміючи, що практично кожна творча людина, яка залишилась у місті, приносить користь (а ті, хто поїхав, допомагають здалеку), ваша улюблена «Думська» все ж склала свій рейтинг одеських креативних особистостей. Всі вони займаються благодійністю та підіймають настрій співгромадян, роблячи це на високому професійному рівні. Думали скласти десяточку, врешті-решт вийшла дюжина, проте й це далеко не межа, так що робіть свої доповнення в коментарях до статті.

Отже, номером першим йде у нас композитор Кармелла Цепколенко, арт-директор міжнародного фестивалю «Два дня та дві ночі нової музики», який у ці дні «гостює» на львівських «Контрастах», де лунає частина програми, не представлена цього разу у квітневій Одесі із зрозумілих причин. Її проект «Українські мисткині зі своєю зброєю» об’єднав жінок-композиторів та був представлений на Kyiv Music Fest-2022. Крім Кармелли Семенівни, твори у воєнний час написали Анна Копійка, Асматі Чибалашвілі, Кіра Майденберг-Тодорова та Алла Загайкевич.

«Наші жінки-композиторки та поетеси показали високу духовність, незламність духу, та під час війни під ракетними обстрілами написали твори з високою енергетикою, — каже Кармелла Цепколенко. — Учасники ансамблю SENZA SFORZANDO вивчили ці твори. Проект був спрямований на популяризацію музики, в якій відтворюється у прямій чи алегоричній формі жахлива дійсність сьогодення. Дані творіння української інтелігенції є зброєю духовної сили, що дозволяє слухачу в художній формі пережити невимовний біль українського народу, посилити моральну стійкість та незламну волю до перемоги».

Другий номер  – дизайнер та художник Володимир Уманенко, чий проект «ВоляНеСмерть» об’єднав українських авторів, створюючих антивоєнні плакати. Виставки під відкритим небом на «Книжці» стали оригінальною одеською ініціативою, до речі, 9 жовтня о 12:00 тут будуть святкувати День художника (з митців – по роботі).

Номер три — художниця Оксана Церковна, яка у воєнний час вигадала розмальовки для дорослих. Активувати кумедних бджілок, стражів України, Оксана пропонує і на «Книжці», і у міських бібліотеках. Після такої активації стає легше на душі, — відзначають ті, кому вже вдалося долучитися.

Четвертий номер у нашій дюжині – служительниця Мельпомени. Яскрава молода актриса Стася Волошина – за народженням москвичка, випускниця ГІТІСу, проте зараз у складі одеського театру «Перрон №7» бере участь у виставах «Сусіди», «Ангели не їздять на таксі», «Місто снів» та «Променад 2.0», збираючи кошти на ПВО. Кілька років тому, опинившись на відпочинку в нашому місті, суто випадково дізналася про прослуховування в «Перрон».

«Іммерсивний театр як жанр мене вражав давно і, дізнавшися, що в Одесі є репертуарний іммерсивний театр, я, звичайно, одразу ж забажала там працювати, — зізнається Стася. — Як бачите, мені пощастило. У нас не існує поняття «глядач». Ті, хто приходять до нас у театр, переступаючи поріг, перетворюються на сусідів, суддів, гравців, членів спротиву і так далі у залежності від вистави. Ефект повного занурення досягається коштом багатьох факторів: відсутність сцени, пряме спілкування з персонажами, можливість впливати на хід дії… Для мене як для актриси такий жанр цікавий в першу чергу через величезну кількість імпровізаційних моментів. Часто доводиться спілкуватися від особи персонажу на вільні теми, що не мають нічого спільного з виставою. Це вимагає повної ідентифікації себе з героєм – незамінний акторський досвід. Наприклад, моя Наталя Пєтухова з «Сусідів» — прекрасна жінка, такий собі домашній тиран. Справа в тому, що її чоловік перестав приділяти їй належну увагу, а вона все ще молода, красива та бажає пригод. Уявляєте, наскільки небезпечна мрійлива нудьгуюча жіночка, і на що вона готова піти, аби уникнути сімейної рутини та урізноманітнити власне життя. І все це, незважаючи на боягузство, щире кохання до чоловіка та небажання псувати собі репутацію. Обожнюю її!».

П’ятим номером у нас іде письменниця Ірина Лобусова, автор декількох серій ретродетективів. Незважаючи на надзвичайні обставини, коли цілі тиражі романів опиняються під бомбами, наша землячка знаходить в собі сили для створення нової серії захоплюючих книг, поєднаних проникливим героєм-професором з різнокольоровими очима та парадоксальним мисленням. Три перші книги серії, «Тихон Хмара и пропавший пассажир», «Тихон Хмара и Золотой грот», «Тихон Хмара и исчезнувшая монахиня» (до речі, біснувата героїня зникає під час відчитки, що дозволяє запідозрити про витівки ворога роду людського), переносять читача до Одеси 1860-х років. А у паузах поміж написанням книг Ірина допомагає бездомним тваринам, яких стало так багато під час війни.

Шостий номер – директор бібліотеки імені Костянтина Паустовського Карина Апарінова. З перших днів війни бібліотека продовжує працювати, та ще й як: видача книжок, презентації нових видань, концерти, зустрічі з цікавими людьми, конкурси, фестивалі, врешті-решт, сторічний ювілей установа культури відсвяткувала дуже гучно.

Сьомий, щасливий номер – директор Будинку-музею імені Ніколая Реріха Олена Петренко, яка також запустила ряд цікавих культурних програм без перерви на війну. Виставки українських та ізраїльських митців, виступи студентів музичної академії відбуваються тут постійно. Олена Григорівна пишається, що вдалося цьогоріч видати збірку нарисів Реріха «На часі», де є такі мудрі вислови, датовані весною 1919 року: «Саме тепер ви повинні думати про те, як внести культуру у нове життя. Тепер життя зазнало потрясіння та напівруйнації. Повірте, зараз легше мислити про нові устої, легше вносити їх до свого світогляду. Звикати до них. Весь жах нашого часу у заклику: все дозволено. Знешкодити його можна тільки зовом: дозволено все, що слугує істинній Культурі…».  

Новоспечена заслужена артистка України, сопрано Юліанна Панченко отримує у нас восьмий номер за організацію циклу благодійних концертів «Планета Опера».

Під дев’ятим номером у нас господиня творчого простору «Діалоги» Олена Велика, яка відкрила свої двері як перед маститими авторами, так і перед молодими митцями, поетами й танцюристами. А для дітей вона організувала майстер-класи, на яких можна навчитися малювати, шити м’які іграшки, а також ще багато чого.

Номер десять надаємо карикатуристу Віктору Джевазі, автору тої самої поштової марки з російським воєнним кораблем та войовничою Ассоллю, яка дозволила зібрати немало коштів та притягнула додаткову увагу до країни та міста.

Одинадцятий номер — у піаніста Олексія Пєтухова, який дає благодійні концерти класичної та джазової музики соло та зі своїми студентами.

І завершує нашу дюжину так само щедрий на благодійні виступи, харизматичний Стас Ленін, вокаліст та музікант, лідер и засновник групи «Стас Ленін BAND». Інді-панк також рятує Україну!

А якщо ви, шановні читачі, маєте що додати до нашого списку, робіть це в коментарях.

Авторка — Ірен Адлер