Двічі вбитий: російські нацисти могли й повторили злочин дідів (колонка головного редактора)
Нічний ракетний удар по Одесі, по самому її серцю — черговий акт варварства, вчинений державою-терористом.
Цинічний ворог свідомо спрямував свої «онікси» та «калібри» з «іскандерами» в житлові будинки, де спали люди, по пам'ятках архітектури національного значення. На жаль, не обійшлося без жертв, хоча все могло бути й гірше.
Сказати, що одесити шоковані й розгнівані — не сказати нічого. Так, ми вже більш-менш звикли до регулярних обстрілів, однак, на відміну від тих же Харкова і Миколаєва, вони ніколи не були масованими, та й завдавали ударів переважно по периферії міста, індустріальних та інфраструктурних об'єктах, лише зрідка зачіпаючи житлові квартали.
Однак сьогодні вночі, напевно, вже більшість городян усвідомила просту істину: на цій війні невразливих немає, смертельна небезпека загрожує всім українцям, незалежно від мови, місця проживання або політичних поглядів.
Немає такої точки на українській карті, куди б не могла влучити ракета або бомба російських нацистів.
В останніх не було й немає жодних внутрішніх обмежень. Розповіді про те, що вони «щадять російськомовну Одесу» — не більше ніж пропагандистські вкиди. Вони не щадили російськомовні Харків і Маріуполь, не щадили стародавній Київ, який вважають колискою своєї цивілізації — не пощадять і наше богохраниме місто. І як прилетіло сьогодні по Спасо-Преображенському собору, який, до речі, будувався коштом одеситів різних деномінацій, але дістався лише одній, що підкоряється Москві, так прилетить і по Опері, і по будинку Руссова, і ще бозна-куди.
Українська Одеса — кістка в горлі у путінців, які цілком щиро вважають, що вона має бути або російською, або її не буде зовсім. Послухайте, наприклад, ось цей діалог між пропагандистом Соловйовим і терористом-втікачем Марковим.
Перший варіант унеможливили доблесні Сили оборони, які відбили торік наступ на півдні країни. І тепер, очевидно, ворог узяв курс на другий.
Що ж, хотіти вони можуть багато чого, от тільки чи вийде?..
Так, попереджаючи коментарі з тезами, узятими з пропагандистських методичок — характер ушкоджень, отриманих собором, однозначно вказує на пряме влучання крилатої ракети. Це 100% не наслідок роботи ППО. «Олівець», як висловлюються військові, впав строго вертикально, пронизав культову споруду наскрізь і вибухнув у нижньому храмі. Судячи з усього, постраждав фундамент будівлі, що ставить питання про те, чи підлягає вона ремонту. Якщо ні, то символізм того, що сталося, жахає і заворожує: двічі вбитий храм.
Онуки вчинили діяння, аналогічне до діяння дідів. Вони повторили!..
Військового сенсу в ударі не було ніякого. Зараз багато говорять, що росіяни б'ють по портовій інфраструктурі, намагаючись доповнити відновлену ними морську блокаду знищенням самої можливості перевалки зерна через українські гавані. Однак у цю картину вкладається лише частина подій минулої ночі: деякі постраждалі об'єкти, справді, розташовані недалеко від порту і прильоти можна пояснити промахами. Але щоб промахнулися всі ракети, які подолали «парасольку» ППО? Та бути такого не може! Іншими словами, це цілеспрямований терор. Демонстрація сили.
На що розраховують окупанти, сказати складно. Я вже багато разів писав: історія воєн XX століття показує, що ракетно-бомбові удари по містах ще жодного разу не зломили волю населення до опору. Найчастіше вони викликали зворотний ефект, породжували гнів і ненависть. Саме це ми і спостерігаємо вже другий рік в Україні.
Ненависть!
З кожним новим обстрілом, з кожною зруйнованою пам'яткою, з кожною вбитою дитиною, з кожним полеглим на фронті вона зростає, закріплюючись у масовій свідомості й перетворюючись на архетип. Тріщина між українським і російським народами давно перетворилася на прірву, і ця прірва постійно розширюється.
Ненависть!
Ворог усе ще думає, що здатен поставити на коліна українців, не розуміючи, що точку неповернення давно вже пройдено. Що битися тут будуть до кінця. Яким би він не був.
І саме тому Україна обов'язково переможе!
Автор — Олег Константинов, головний редактор «Думської»
СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ!
Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter
Давайте обсудимо питання, чи потрібно собор відновлювати, чи робити відновлення, або перебудувати його у новому вигляді без російського коріння, та коли це починати робити.
Уважно проглянете усі сьогоднішні фото з місця обстрілів. Більшість зруйнованих/пошкоджених будівель — житлові, з них половина — очевидно, що були занедбані, аварійні та напівзруйновані ще до обстрілу. І це, увага, центр міста. Тому ось нагальні питання — віднова житла одеситів
Хочу нагадати, чому більшовики так зробили.На той час, всі священослужбовці,пани,бояри- були на боці царської Росії.І цар і цариця були німецького походження,а всі робочі, селяни, моряки-та інші люди, котрі не були родичами Романових-були за статутом дешевше, ніж домашні тварини.У той же час Романови, священнослужбовці, пани і бояри, навіть не могли одягнутися без сторонньої допомоги.Перед захопленням Зимового палацу і «Червоною революцією«-вся територія колишньої Росії була донором(безкоштовним) для німців.Тому більшовикам не залишили вибору,як знищувати всю цю мерзоту,бо вона б знищила їх.
Більшовики нищыли все підряд, бо це організм без роду і племені, родословної і т.д. Вони б і піраміди знищили. Приклад: — Эх, лет через двадцать, после хорошей войны, выйти да взглянуть на Советский Союз — республик эдак из тридцати-сорока. Чорт его знает, как хорошо! (с) оце їх мрія та ідеал. Це вже не просто хвороба, це пандемія в межах 1/7 суші.
А він, дурень, отак і поїде в ПАР!!!, ага. Тоді вже краще прямо до нас, раді будемо зустріти і без гаазького трибуналу. Оце і вся допомога- перелякати путіна до поносу.
Повністю з вами згодна, ось вони зараз і верещать за миттєве відновлення храму.Їх руки важче Біблії і Корану нічого не підіймали.Тепер обдолбають вірян наркотою-і все їм вмить відновлять.
В РФ проживает много одесситов. В том числе Почетных граждан г.Одессы. Почему они молчат? Почему молчит Всемирный клуб одесситов? Почему молчат одесситы в США, Израиле, Австралии, Германии, Португалии и т.д.? Почему молчат попствующие и диаконствующие УПЦ МП? Лишь архидиакон Андрей Пальчук сердечно проклял северных российских варваров. А также некто футболист Зозуля, не одессит, но настоящий сын Украины: «Россия не государство. Русский не нация. Навоз на мировой карте. Бесполезный хлам. Убийцы. Алкаши. Фашисты. Нелюди, которым все равно на все.
Они до сих пор ходят в туалет на дырку в полу, или на ведро, но пытаются разрушать все, что есть цивилизованного в других странах. Варвары настоящего времени. Снова ночью страдала Одесса. Гражданские люди и инфраструктура. Церковь.
Опять с помойного росТВ мы слышим о поражении иностранных наемников Украины. Стоянки беспилотных катеров. Наверняка, это все было в соборе. Гной современного мира. Вы ответите за все!»
У 14 році, такий «коханий всіма одеситами»Жванецький.При нападі рашистів ,на літаку ,швидесенько полетів до Росії, і тихесенько(на камеру) бажав українцям сили, відваги і патріотизму.
Олег Константинов разом з Кириллом Данильченком та ще 16 Дорогие друзья! Понимаю, что сейчас всем не до моей биографии, но должен проинформировать, что в связи с мобилизацией в ряды Вооруженных сил Украины не могу больше исполнять обязанности главного редактора «Думской». Матросам, оказывается, не положено) Посему оставляю пост. Это был весьма долгий (возможно, слишком долгий), сложный и интересный период моей жизни. Я безумно благодарен всем моим сотрудникам, авторам, комментаторам, читателям. Мы сделали очень многое, мы изменили этот город, мы изменили страну. Уверен, что «Думская» продолжит радовать своих читателей крутыми материалами. Просто потому, что это мощное издание с огромным потенциалом. Я горжусь тем, что приложил руку к его развитию. Еще раз спасибо. Слава Украине!
Разобрать развалины, чтоб православнутая вата не молилась на кирпичи, по которым ступал грязный сапог гундяева и возле которых размахивал грязным кадилом гундяев