Дракон з піщанику та мармур, що оживає. Одеський скульптор заглибився у метафізику  

Персональна виставка «МоЯ метафора» Павла Бреттера відкрилася в універсальній читальній залі Централізованої бібліотечної системи для дітей Одеси (Катерининська, 67). Скульптор, CG‑художник, 3D modeler Павло Бреттер навчався в Одеському художньому училищі імені М.Б. Грекова та Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури (Київ). В пошуку власних метафор в скульптурі йому допомагає захоплення метафізикою.

«Метафізика – це досвід, отриманий за межами нашого фізичного досвіду, — каже Павло. – Це дещо більше. Як його набути? Мені здається, це на кшталт дару. Ось є люди-візіонери, котрим являються якісь образи, видіння, приходять ззовні».

Іконопис автор вважає метафізикою, втіленою в матерію. Тому в голівках його моделей вбачаються канонічні риси: мигдалевидні очі, тонкий ніс, вузеньке підборіддя, аскетично стиснуті вуста. На виставці представлена дрібна пластика з каменю, бронзи, тонованого гіпсу, але всім скульпторам хочеться творити й щось монументальне. Був такий досвід у Павла Бреттера, брав участь у співавторстві у створенні трьохфігурного монументу в’язням гетто в Балті. Проте в ідеалі йому б хотілося встановлювати позитивні, піднесені композиції, можливо, з фігурами янголів, дуже подобається Будинок з янголом з фігурою роботи Михайла Реви.

Особлива тема – балет, краса та вишуканість балерин, уособлена музика в танці. Едгар Дега, який оспівав красу служительниць Терпсихори в живописі – кумир Бреттера. З натурою скульптору завжди приємніше працювати, ніж із фотографією, тож радимо одеським балеринам замовляти свої маленькі статуетки Павлу. Бронза стане відмінним матеріалом для такої роботи.

«У нас був з Утою Кільтер спільний проект в Музеї сучасного мистецтва Одеси, він мав назву It’smy life та присвячувався всьому її життю, — згадує Павло. – Там був представлений її портрет моєї роботи. Я зобразив її в образі Нефертіті, а зроблено його було з полімерної смоли. Переробляти поліетиленові відходи в скульптури – цікавий екологічний напрям».

Проте все ж задоволення спілкування з натуральним каменем ніщо не замінить. За словами скульптора, камінь має свою мову, коли його обробляєш, він тобі немов підказує. Так народився дивовижний дракон з піщанику. А про мармур справжні метафізики подейкують, нібито він живе створіння, здатне допомагати своєму хазяїну. Тому якщо вже замовляти свій скульптурний бюст у майстра, то краще вже з мармуру, напевно…  

Залишається додати, що «МоЯ метафора» триватиме до 5 лютого.

Автор — Ірен Адлер, фото Олександра Синельникова