Посилюємо вертикаль чи ідемо до Європи: в Одесі створили новий орган, щоб розподіляти мільярди

Одесу, як і всю Україну, очікує кардинальна зміна у розподілі мільярдів гривень на реалізацію великих інфраструктурних проєктів (щось на кшталт колишнього бюджету розвитку). Тепер вирішувати, які з них реалізовувати, а які відкласти на безвік, буде новостворений орган — Інвестиційна рада. Цього вимагає закон, згідно з яким ми вже плануємо всі витрати на три роки вперед (так-так, у нас тут війна, але всі витрати мають бути заплановані). І хоча до складу увійшли виключно чиновники міськради та члени виконкому, всі ці зміни значно посилюють державну вертикаль (про зростання впливу Києва на місцях ми писали багато разів, наприклад тут). «Думська» з’ясувала, хто ж тепер буде вирішувати, які великі проєкти (реконструкція лікарні чи будівництво школи, капремонт дитсадка чи модернізація великої транспортної розв’язки) реалізовувати в Одесі.

Поява Інвестиційної ради пов’язана зі змінами в бюджетному законодавстві, а саме з необхідністю впровадження середньострокового планування. Це нібито зробить нас ближчими до Євросоюзу. При цьому Публічні інвестиції мають бути розписані до 2028 року включно (війна/прильоти/турбулентність ініціаторів не зупинили, змінювати щось складно).

Депутати на сесії затверджуватимуть суми інвестицій загалом, а от розподіляти, на що саме їх витрачати, буде Інвестиційна рада, яку очолив мер Геннадій Труханов. Крім нього, до складу увійшли всі віцемери (Анна Позднякова, Павло Вугельман, Валерій Сілін, Сергій Коцюба, Олександр Філатов), директор департаменту економіки Андрій Розов, директор департаменту фінансів Андрій Зарицький та голова юрдепу Інна Поповська. Простіше кажучи, замість бюджету розвитку будемо мати портфель інвестицій.

«Це проєкти, термін реалізації яких становить рік і більше, а вартість — від 50 мільйонів. Усі вони мають пройти низку погоджень. Після цього документи завантажать на платформу DREAM. У кожної ініціативи буде визначена пріоритетність, яку встановить система, а не члени Інвестради. І от із цих найпріоритетніших проєктів і доведеться обирати ті, що будуть реалізовані», — пояснили в мерії.

Невеликий лікнеп. У 2023 році в Україні запустили державну електронну екосистему DREAM. Вона покликана контролювати кожен етап проєкту відновлення — від реєстрації пошкоджень і руйнувань до залучення фінансування, проведення закупівель і будівельних робіт. Згодом можливість контролювати все на кожному етапі вирішили розширити.

Про те, як саме працюватиме новий механізм, із впевненістю поки не готовий сказати ніхто. Депутат міськради Олександр Славський припускає, що нововведення збільшить вплив Києва на місцеве самоврядування. І не лише в Одесі.

«Поява Інвестради дещо звузить повноваження сесії міської ради та бюджетної комісії, судячи із законодавства. Рішення Інвестиційної ради не є остаточним, і в разі, якщо ці інвестиційні проєкти залучатимуть зовнішнє фінансування, потрібне додаткове погодження. З інвестиційними радами області та Кабінету Міністрів. Де-факто це посилює вплив державних органів на рішення щодо проєктів в Одесі або будь-якій іншій громаді країни», — пояснює свою позицію Славський.

Тобто, якщо для реалізації проєкту будуть залучатися кошти обласного чи державного бюджету, або міжнародних донорів. Наприклад, сміттєспалювальний завод, який вирішили фінансувати корейці: тепер для реалізації цього проєкту замало затвердження міськрадою та донором. Потрібне погодження інвестиційних рад вищого рівня.

На думку юриста Олександра Іванова, вплив держави значно посилиться не лише у випадках із залученими коштами, а абсолютно в кожному проєкті.

«Інвестрада — це елемент серйозної зміни Бюджетного кодексу, яка передбачає, крім іншого, погодження капітальних видатків на рівні Міністерства економіки. Для цього вигадали Єдину інформаційну систему управління публічними інвестиційними проєктами та Єдину державну систему відновлення та розвитку України, які об’єднує цифровий сервіс DREAM. Я вивчив нормативні акти, що стосуються цієї теми, і можу сказати, що це просто спроба взяти під контроль витрати громад. Там дуже складна процедура, але всі гроші, які міста витрачатимуть на капіталку, ремонти, відновлення, розвиток, закупівлю обладнання, проходитимуть спочатку Інвестраду, а потім погоджуватимуться на рівні міністерства. Усе через DREAM. Це будуть або публічні інвестпроєкти, або відновлення, але все одно через DREAM. Поки що все виглядає саме так. Проблема в тому, що там передбачені якісь пріоритети, купа погоджень, окрім чисто міських», — говорить Іванов.

Деякі інші депутати міськради, які побажали залишитися невідомими, появу Інвестиційної ради сприйняли відверто в штики.

«Поки ніхто не розуміє, як це працюватиме, але тенденція нехороша. Фактично депутати не потрібні, а бюджетна комісія взагалі перетворюється на валізу без ручки. Навіщо вона тепер потрібна, якщо вирішувати, на яку школу витрачати десятки мільйонів, буде Інвестрада? Від депутатів вимагатимуть лише виділити мільярди, а розподілом займеться дорадчий орган. То, може, взагалі розпустити депутатський корпус простіше?» — поділився з нами один із народних обранців на умовах анонімності.

І ще одне. Незрозумілою стає подальша доля депутатських фондів. За словами Олександра Славського, його та інших депутатів попросили надати свої пропозиції на наступний рік. Зробити це треба не пізніше 1 серпня.

«Теоретично ти можеш щось закласти на розвиток культури. Але ж депфонд — це і є проєкти розвитку. Тобто ти зможеш фінансувати лише те, що є на Dream», — додає Славський.

Зазначимо, багато депутатів відправили весь свій фонд Силам оборони. Що буде з цим — також незрозуміло. Точніше, зовсім незрозуміло.

Авторка — Олександра Кукушкіна