27 ноября 2022, 19:59 Читати українською
День української Гідності — вирішальний момент для подальшої долі Європи (колонка редактора)21 листопада, в День Гідності та Свободи, була у мене цікава дискусія з одним знайомим політологом. Він питав у френдів їх думку: як могло все бути, якби українці не вийшли на вулиці у листопаді 2013-го? Припускати та фантазувати в таких питаннях — звісно, марна та дурна справа. Але є наявні історичні приклади з новітньої історії, які дозволяють казати впевнено. Повстання народу України проти спроби узурпації влади було у 2013-2014 роках. Білоруси повстали у 2020-2021-му. Українське суспільство перемогло майже скрізь. Тоді ми зберегли державу, лише до Криму та на частину Донбасу вторглися російські війська. Білоруське — програло повністю. Наразі Білорусь геть контрольована росією (в тому числі у військовому сенсі) та разом з нею є країною-агресором. Її територія використовується для нападу на Україну, з її аеродромів злітають бомбардувальники, які обстрілюють Україну. Білоруська залізниця перевозить російські танки, з білоруських земель стартують «Іскандери», які руйнують цивільну інфраструктуру України. У мене немає підстав сумніватися: якби Революція Гідності програла, в Україні була б приблизно така сама ситуація. Чи був би це «білоруський варіант» з маріонеткою на чолі держави, чи «кримський», з приєднанням до росії через псевдореферендуми під дулами автоматів — непринципово. Був би це офіційний «аншлюс», чи Україна зберегла б якусь видимість незалежності, як за часів УРСР — неважливо. В будь-якому випадку територія та ресурси України — так само як зараз в Білорусі — використовувалися б для нападу на країни Європи. Ситуація на українських землях, де у 2014-му Революція Гідності через російське вторгнення не перемогла, дозволяє це побачити наочно. Український Крим вже став плацдармом для військового вторгнення, а в лавах армії-загарбника масово воюють мобілізовані мешканці України з захоплених росією земель. Якби у 2014-му Україна програла — то так, як зараз в Донецьку, Сімферополі та Луганську, було б скрізь, від Харкова до Ужгорода. Тому я впевнений: тої зими в Києві визначалася не лише доля Януковича. Головне питання, яке тоді вирішилося, було таке: на якому боці, на схід чи на захід від лінії фронту Третьої світової, буде знаходитися більшість території та більшість мешканців України. І дивлячись на події, які відбуваються зараз, можу казати: саме там, на київських барикадах, вирішилася доля Європи на найближчі декілька поколінь. Автор — Сергій Дібров, заступник головного редактора «Думської» СМЕРТЬ РОССИЙСКИМ ОККУПАНТАМ! Заметили ошибку? Выделяйте слова с ошибкой и нажимайте control-enter
Новости по этой теме: |
Статьи:
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Гостей встречали герои поттерианы, а программа включала в себя мастер-классы по зельеварению и гаданию, концерт «Чары искусства», ярмарку «Лавка Олливандера» и благотворительную акцию «Порадуй Гермиону подари библиотеке книгу». Читать дальше ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||