День тих, хто на зламі: захистіть захисників! (колонка)

Сьогодні день тих, хто пережив і переживає справжній психологічний злам. Хтось погодився на таке життя — вбивати та ризикувати бути вбитим — добровільно, когось змусили.

Вони бачили все, побували в пеклі, стріляли, різали, копали, тікали, доповідали, були на роздоріжжі та на самій крайній межі. Вони знають усе, що тільки можна знати про цю реальність, не плекають ілюзій, не вимагають і не хочуть нічого особистого.

Вони віддали та віддають борг своїм сім'ям, друзям, народу і країні (саме в такій послідовності). Втрачають здоров'я, а дехто й саме життя. І всі — без розуміння майбутнього.

Вони — захисники. Остання надія нещасної України. Стікаючої кров'ю, розтерзаної країни, яку, так, підтримують партнери, але чим далі, тим більше неохоче, за звичкою. У замазученому пікселі, з брудним автоматом, безоднею втоми в очах, вони можуть здатися трохи божевільними й дивними, але це якщо не знати, що вони винесли на своїх плечах і що запобігли.

Вони зупинили морок, навалу орди, геноцид. Вони — герої нашого часу, сталеві люди (навіть найслабші з них), воїни України, її лицарі та паладини. Та тонка піксельна лінія, яка не дає прорватися оркам Мордору в тилові міста, містечка і села.

Поважайте їх, цінуйте, бережіть! Схиляйте голови та тисячу разів дякуйте за те, що вони роблять. Те, що Одеса не стала новим Маріуполем, — заслуга цих людей, кожного з них. Піхотинця, артилериста, морпіха, десантника, танкіста, моряка, розвідника.

Захистіть їх у тилу, не дозволяйте ображати та принижувати. Якщо ви не на фронті — це не означає, що ви негідник, але як мінімум диктує лінію поведінки стосовно фронтовиків. Враховуйте їхній досвід, поважайте їхні права. Виявіть нормальну людську вдячність.

Це люди, які кинули виклик злу і зупинили його. Наші Захисники. Слава їм і Слава Україні!

Автор — редакція «Думської»