День визволення Херсона: український опір, стратегія непрямих дій і надія, що все ще попереду (колонка)

Визволення Херсона, річницю якого ми відзначаємо сьогодні — поза всякими сумнівами, подія з тих, що називають «віхами». Вона стала якщо не переломним моментом великої російсько-української війни, то точно ознаменувала її новий етап, коли Україна перейшла від глухої оборони до локальних, але активних контрнаступальних дій. Так, раніше була битва за Київ і звільнення великих територій навколо столиці, однак там визначальну роль зіграли помилки окупантів, які відкусили значно більше, ніж вони змогли перетравити. Херсонська ж операція від самого початку і до кінця була спланована й успішно реалізована українськими захисниками — і тому увійде до підручників історії військового мистецтва.

При цьому вони, захисники, продемонстрували найкращі свої якості, які вигідно вирізняють вітчизняні Сили оборони з-поміж агресивної російської армії: уміння діяти не в лоб, проявляти ініціативу, підтримувати сильні горизонтальні зв'язки. У південноукраїнських степах воїни незалежної України застосували класичну стратегію непрямих дій - замість того, щоб методично перемелювати війська супротивника, наближаючись до Херсона, а потім брати його штурмом (на що наявних сил явно не вистачало), домоглися так званої ізоляції району бойових дій та змусили ворога поспіхом покинути правий берег Дніпра. Використовуючи весь арсенал далекобійних засобів ураження, вони завдавали ударів по російських комунікаціях, насамперед переправах, базах постачання, арсеналах, місцях зосередження резервів. У підсумку над окупаційним угрупованням нависла загроза бути відрізаним від основних сил на правому березі, і воно поспіхом залишило плацдарм.

Херсон — єдиний обласний центр, який росіянам вдалося захопити з початку повномасштабного вторгнення. Тому його визволення має глибокий символічний характер: воно зміцнило надію, що так само рано чи пізно будуть очищені від путінців Донецьк і Луганськ, Сімферополь і Севастополь.

Ще Херсон — символ українського спротиву: жителі цього міста в перші тижні окупації не схилили голови, не зачаїлися, а відкрито висловлювали свою позицію, виходили на площі з українськими прапорами, кидали звинувачення в обличчя загарбникам. Коли ж окупанти перейшли до репресій, опір пішов у підпілля і став збройним. Ледь не щодня в обласному центрі гриміли вибухи, один за одним відходили в інший світ колаборанти. Херсонці продемонстрували, що партизанські традиції, притаманні українському народові, нікуди не поділися і ще попсують кров агресору.

Херсонська операція Сил оборони поставила крапку на планах ворога по захопленню всього українського Причорномор'я, включно з Одесою. Ми віримо, що невдовзі та година, коли загарбника викинуть і з лівого берега Дніпра, а потім і з Криму.

З днем Визволення, Херсоне! Україна обов'язково переможе! Слава Україні!

Автор — Віктор Босняк, оглядач «Думської»