Паперові примари, корсети та світшоти-трансформери, або Одеситам пропонують мистецтво в широкому спектрі  

«Це ще з дитинства мене так звали у школі, бо в мене було багато фєнєчєк, — каже митець. – Воно до мене прилипло, і змінювати тепер щось вже немає сенсу. Друзі здебільшого дарували мені ці фєнєчки. Були такі часи, ми слухали якісь хіповські штуки, ходили в кльошах та носили плетені браслетики. Це вже минуло, і це не головне, бо ж я цікавився музикою та кіно, дивився фільми Лінча та всякий артхаус, у мене був свій музичний гурт. Тобто, такою була колективна емоція мого покоління, як то кажуть, двіжуха».

Навчався майбутній митець у Миколаївському суднобудівельному інституті.

«Я був дизайнером інтер’єрів, ми робили дизайн корабельних приміщень. Малював, скільки себе пам’ятаю.  На цій виставці роботи виконано акварельними олівцями, останні років шість я малюю переважно ними. Пробував себе у живописі, але олівець мені подобається більше за пензлика, я його контролюю, кожен його порух, і картина врешті-решт дихає. Живопис – не моя історія, графіка – оце моє. Дуже люблю живопис, але сам робити його не вмію».

Мітя планував до війни видати артбук з серією графічних аркушів про власне дитинство, але потім вирішив, що це не на часі. Тільки виставковий формат! А раніше в нього були такі артбуки: «Здесь» (візуальний щоденник, намальований чорною ручкою в блокноті), спільний з харківським поетом Олегом Кадановим «Я готовий», маленький артбук «Вранье» про Одесу. Ще Фєнєчкін намагався видавати зі своєю дівчиною журнал «Ботсад», проте через війну довелося обмежитися нульовим номером.  

Тут-таки можна придбати актуальну одежину, парфуми, прикраси, навіть у тяжкі часи потрібні приємні емоції.

«Ми організували постійний хаб українських дизайнерів. Нам подобається цей простір на мінус першому поверсі тим, що він безпечний, працюємо сім днів на тиждень з години до восьми вечора. Тут не відчувається плин часу… Зібрали найцікавіші, на наш погляд, українські бренди з різних сфер: одежу, нішеву парфумерію, кераміку, біжутерію. Вирішили зробити такий мікс мистецтва в одежі з картинами та фотографіями. Десь за місяць поміняємо все», — каже організатор Freedom pop up store Ірина Нагіба.

«Ми давно слідкуємо за його графікою, нам подобається, ми дружимо, він однокласник мого чоловіка, — говорить Ірина про Мітю. – На Міті, до речі, футболка з янголом, вироблена в колаборації з нашими дизайнерами. Ескіз зробив він сам, це янгол, який спрямований до серця людини. Тема війни, мистецтва, життя, захисту, кожний по-своєму зрозуміє. Тут у нас дизайнери зі всієї України: Київ, Харків, Одеса, Львів».

На вибір модників представлено багато апсайклінг-проєктів: дешева сировина чи навіть вінтажний одяг зі стоків (в тому числі європейських) перетворюється на ультрамодні строї. Кожна річ, яку переробляє дизайнер, унікальна та вимагає великої уваги. Не можна зробити тираж навіть у 10-20 одиниць. Одеська лінія з речей колишніх бойфрендів вийшла дуже яскравою. Шкода бойфрендів, які не отримали після розставання свої сорочки чи толстовки, проте, мабуть, вони самі винні в тому, що відбулося. Як мінімум, дістали дівчину-дизайнера до печінок. Чоловічий бренд Lusterko вже відомий і в Європі, тут навіть є брутальні принтовані шкіряні косухи. Тема війни м’яко та делікатно впроваджена в лінії одягу.

Бренд Elmira пропонує лінію корсетів, які можна носити на оперній сцені, а можна й поверх сорочки або гольфу, з джинсами чи навіть спортивними штанами. Київський бренд Faktura опановує вінтажну пряжу. Світшоти-трансформери, які можна носити по-різному, порадують наймолодших, котрим так важливо виділитися з натовпу.

За завісами з парашутної тканини ефектна одеситка Людмила приміряє чобітки на платформі. Тут-таки високохудожні фото зв’язаних та майже розтерзаних красунь, автор – молода одеситка Ліспет Горбушка.  

Кераміка 19-річної одеситки Ліни Тесленко представлена «окастими» блюдами та свічниками. На основі потужностей знаменитої миколаївської парфумерної фабрики «Алые паруса» Вікторія Філатова виробляє за французькими технологіями достойні парфуми. Інгредієнти придбані у Франції, Швейцарії, США. Оригінальна біжутерія в окремій вітрині належить авторству дизайнерів із різних країн світу. І чим гнатися за однотипними «багатими» обновками, варто підтримати українську ініціативу та надати своєму вигляду певну родзинку, а наразі познайомитися з сучасним вітчизняним мистецтвом.

Автор — Ірен Адлер, фото Володимира  Андреєва