В Одесі налічується вже 6313 пошкоджених або зруйнованих об’єктів, у тому числі 1719 житлових будинків. Про це повідомив перший заступник міського голови Олександр Філатов на V всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи розвитку будівельного комплексу міста Одеси», яка відбулася в державній академії будівництва та архітектури.

Як повідомляє кореспондент «Думської», на конференції обговорювали відновлення пошкоджених обстрілами будівель, роботу галузі під час війни, перспективи післявоєнного відновлення, захисні споруди, технічне регулювання та підготовку фахівців.

Пленарне засідання відкрив ректор ОГАСА Сергій Дзюба. У конференції взяли участь представники міської влади, науковці та керівники будівельних компаній Одеси, а також фахівці з Києва, Львова, Рівного, Дніпра та Запоріжжя.

У рамках своєї доповіді Олександр Філатов розповів про роботу міста з ліквідації наслідків російських ударів по цивільній інфраструктурі.

Він зазначив, що за останні роки кількість пошкоджених об’єктів в Одесі зросла в рази: якщо у травні 2023 року їх було 134, то у травні цього року — 1113. Всього за кілька літніх місяців цього року їхня кількість збільшилася до 6313.

«Коли об’єкт складний, ми звертаємося до фахівців академії, — розповів віцемер. — Один із останніх таких випадків — Каманіна, де після удару існувала небезпека прогресуючого обвалення кількох поверхів і сусідніх конструкцій. До цього академія працювала з об’єктами на Добровольського, Глушка, Кутузакія та інших вулицях».

Зараз близько 80 житлових будинків в Одесі перебувають на різних стадіях відновлення. За оцінкою Філатова, пряме влучання в будівлю може коштувати десятки мільйонів гривень — наслідки пошкодження будинку на Каманіна попередньо оцінювали приблизно в 100 млн грн.

Однією з центральних тем конференції стала робота з пошкодженими будівлями. Голова вченої ради ОГАСА Анатолій Ковров розповів про систему, яку академія використовує під час їх обстеження та відновлення.

Фахівці проходять весь цикл — від первинної оцінки пошкоджень і визначення загрози до інструментального моніторингу, розрахунків залишкової несучої здатності, розробки рішень щодо зміцнення та спостереження за відновленим об’єктом.

«Наше завдання — визначити безпеку та соціальну придатність пошкодженої будівлі, розглядаючи її як систему», — пояснив Ковров.

На складних об’єктах фахівці створюють розрахункові моделі, проводять геодезичний моніторинг та інструментальні дослідження. Зокрема, використовуються передані італійськими партнерами інклінометри, які дозволяють відстежувати кутові переміщення конструкцій у режимі реального часу.

Особливо важливо це за загрози прогресуючого обвалення, коли діяти потрібно швидше, ніж дозволяє підготовка повного комплекту документів. У таких випадках академія визначає першочергові протиаварійні заходи, після чого проводиться повноцінне обстеження, розрахунки та проектування відновлення.

При цьому робота академії не закінчується після ремонту: моніторинг триває й надалі, щоб у разі потреби вчасно виявити нові переміщення конструкцій і запропонувати додаткове зміцнення.