Бої в Харківській області: чого там точно не відбувається і чому хворі фантазії завадили росіянам використати непоганий шанс  


Десяту добу на півночі Харківської області тривають бої з російським угрупованням «Північ», яке намагається наступати, — бої, які викликали серйозне занепокоєння як в українського командування, так і в суспільства загалом. Дехто навіть почав піднімати алярм: мовляв, ось-ось і Харків буде знову в облозі…

Минуло півтора тижня і…

А справді, що там відбувається? Простіше, напевно, буде сказати, чого там точно не відбувається.

Аналіз відомостей, що надходять з українських і російських відкритих джерел, дає змогу зробити впевнений висновок, що особливих успіхів ворог не досяг. Нічого схожого на глибоку операцію, з проривом оборони, виходом на оперативний простір і оточення Харкова та розгром угруповання Сил оборони, навіть близько не спостерігається.

Так, захоплено деяку кількість сіл, точніше того, що від них залишилося після регулярних багатомісячних обстрілів з-за кордону, від 100 до 300 квадратних кілометрів української території (для порівняння: площа Одеси — 162,4 кв. км), агресор закріпився на околиці Вовчанська.

Однак уже 13-14 травня темпи просування російських військ, які й з перших днів операції сильно не дотягували до передбачених бойовими статутами (10-15 км на добу під час прориву оборони та 40-45 км на добу під час розвитку успіху), сильно знизилися, а до 16 травня противник практично зупинився. Схоже, дзеркально повторилася історія з літнім українським контрнаступом у Запорізькій області — з тією лише відмінністю, що наші захисники таки зуміли пробитися до першої лінії оборони окупантів, а ось путінці до нашої поки що ні. 

Ворожі пропагандисти, напевно, скажуть (чи вже сказали?), що не особливо й хотіли, як це годиться казати в разі невдачі, але ось дві обставини свідчать про протилежне: хотіли багато, а ось вийшло як завжди.  

Перше — залучені у наступі сили та засоби.  

Російське угруповання «Північ» — це до 50 тисяч солдатів і офіцерів, близько 300 танків і до 900 бойових броньованих машин, під тисячу артсистем, 100-120 одиниць РСЗВ і штук п'ять оперативно-тактичних ракетних комплексів. З повітря її підтримує авіація, що скидає керовані авіабомби — головний бич українських захисників.

Організаційно бої ведуть переважно підрозділи 11-го армійського корпусу: 2-га бригада спецпризначення, 7-й мотострілецький полк, 18-та мотострілецька дивізія, 72-га мотострілецька дивізія, 25-та мотострілецька бригада, 138-ма мотострілецька бригада, 104-та і 244-та артилерійські бригади. Ще є частини 44-го корпусу і 1-го танкового гвардійського полку.  

Для захоплення Харкова цього, звісно, недостатньо, однак зосередження такої маси військ на відносно невеликій ділянці фронту теоретично мало б дати змогу ворогові здійснити прорив і влаштувати купу неприємностей слобожанському угрупованню Сил оборони. Максимально просунутися до Харкова, створивши горезвісний «санітарний кордон», який обіцяв Путін в одній зі своїх промов; узяти Вовчанськ і насунутися з північного заходу на Куп'янськ, доповнивши наступальну операцію тамтешнього угруповання рф. 

Судячи з того, що на початковому етапі росіяни кинули в бій лише п'ять чи шість батальйонів, операція планувалася ешелонованою, тобто за класикою — прорив, розширення прориву, введення маневрової групи, розвиток успіху, розгром. Але наполегливий опір Збройних сил України, здатність наших захисників завчасно вдарити по зосередженню військ противника, його штабах і комунікаціях, а також перекидання резервів зірвали цей план. У підсумку протистояння знову звелося до боїв місцевого значення — за окремі будинки Вовчанська та околиці чергового села, якого вже немає. При цьому росіяни вже по максимуму використовують свої сили, тобто ні про яке послідовне нарощування потужності удару не йдеться.

Така стратегія мала б сенс, якби навалилися вони одночасно десь в іншому місці. Однак у ворога повсюдно відбувається якраз зниження активності. Був вельми перспективний прорив біля Очеретиного, що біля Авдіївки, де противнику майже вдалося розсікти позиції Сил оборони та вийти на оперативний простір. Але за останні два тижні в агресора там зовсім нічого не виходить.

На решті ділянок теж. Складається враження, що вони просто перекинули боєздатні сили на Харківщину, щоб виконати пряму вказівку диктатора про створення «буферної зони», покликаної «убезпечити» Білгород. З урахуванням того, що українські ударні системи добивають аж до Татарстану, виглядає це все як ідіотське потурання фантазіям людини, яка сильно відірвалася від реальності. Утім, хіба останні десять років не демонструють нам того самого? Власне, вся ця війна — результат хворої фантазії.

З усім тим Україна обов'язково переможе!

Автор — Віктор Босняк, військовий оглядач «Думської»


СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ!


Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter




Crowned Clown
Та пофігу на кацапів, ЧОМУ МИ ЗА 2 РОКИ ТАМ НЕ ПОБУДУВАЛИ АДЕКВАТНУ ОБОРОНУ! ? 
   Відповісти    
Угол Канатной
Кто ее строить должен был? Наш верховный главнокомандующий — клоун московского КВНа. Его окружение — кроты россии. Кто жолжен был отдать приказ?
   Відповісти    
Коментар отримав забагато негативних оцінок
Коментар отримав забагато негативних оцінок
   Правила



18 січня
13:27 Королеви льоду та інстаграму: як одеситки «Сестри Кракен» увірвалися в український хокей і підкорили соцмережі (фото) фотографии
1
08:54 Лисиці в місті: наскільки це небезпечно для одеситів і для самих тварин
9
17 січня
22:05 Загинув у рукопашному бою з якутом: Зеленський присвоїв звання Героя України захиснику з Одещини
8
21:03 Деколонізатори вимагали прибрати неіснуючу пам`ятну плиту з території одеського монастиря фотографии
12
19:01 Подарунок тата-пенсіонера: як нардеп із бізнес-зв`язками на Одещині отримала сумнівні 20 мільйонів
15
17:10 На заступника керівника Одеської облпрокуратури Раковича відкрили кримінальне провадження — рішення ВАКС фотографии
10
15:15 Нічна атака на Одещину: Румунія піднімала винищувачі, один «шахед» впав у селищі сусідньої країни
7
13:09 Світла буде більше: в одеських закладах освіти й дитсадку встановлять сонячні батареї
5
10:59 Нескінченна грація, терпіння і швидкість: що одеситам варто знати про символ 2025 року і чого у змії можна навчитися (фото) фотографии
28
08:46 Удар по Одещині: ворог атакував безпілотниками припортову інфраструктуру фотографии
9
16 січня
21:00 Передбачувана перемога Боделана, реванш Гурвіца і дебют Труханова: одеські вибори 2002-го та їхні наслідки
38
19:01 Куди піти в Одесі: загадкові катакомби, раритети кіно та «Лялькопокаліпсіс – 2025» фотографии
16:48 В одеських школах готуватимуть олімпійських чемпіонів: місто приєдналося до масштабного проєкту (суспільство) фотографии
15
14:55 Щоб залучити в Одесу інвестиції, за три роки хочуть витратити понад 21 млн гривень
9
12:43 Від початку року одесити здали в пункти прийому приблизно 300 ялинок (фото) фотографии
8




Статті:

Военный тупик-2024: Украина перенесла боевые действия на территорию врага и бьет все дальше по его тылу, рф неуклонно наступает на Донбассе

Пойдет на четвертый срок и молится за победу: мэр Одессы — о своих уголовных делах, Бабеле и игноре президента

Спортивные итоги Одессы: Олимпийское золото саблисток, хоккейный ренессанс, баскетбольный упадок, футбольные качели





12:38
Чи збираються одесити прожити до 100 років?



10:39
Деколонизаторы требовали убрать несуществующую памятную плиту морякам-подводникам российского атомохода «Курск» с территории одесского монастыря. Вопросом о демонтаже озаботилась общественная организация «Деколонизация. Украина».

Городская власть пояснила, что каменная плита расположена на территории Свято-Архангельского монастыря и не числится на балансе горсовета. Но идею о демонтаже в департаменте поддержали и сообщили, что направили настоятельнице монастыря Серафиме Шевчик письмо с просьбой убрать объект.

Читать дальше

10:39
Деколонизаторы требовали убрать несуществующую памятную плиту морякам-подводникам российского атомохода «Курск» с территории одесского монастыря. Вопросом о демонтаже озаботилась общественная организация «Деколонизация. Украина».

Городская власть пояснила, что каменная плита расположена на территории Свято-Архангельского монастыря и не числится на балансе горсовета. Но идею о демонтаже в департаменте поддержали и сообщили, что направили настоятельнице монастыря Серафиме Шевчик письмо с просьбой убрать объект.

Читать дальше

08:38
Сможем ли мы простить россиян за военные преступления?



01:21
ВІДБІЙ повітряної тривоги


23:42
Транзитные шахеды


23:41
Увага. ПОВІТРЯНА ТРИВОГА









Думська в Viber
Ми використовуємо cookies    Ok    ×