Без паніки: про що насправді законопроєкт щодо боргів, який налякав одеситів

Масштабну цифровізацію системи стягнення боргів затіяли у парламенті. Відповідний законопроєкт депутати готують до другого читання, повідомляє кореспондент «Думської».

Це означає, що загальна ідея та концепція документа влаштовує. Вона й налякала українців. Прокотилася хвиля обурення диванних аналітиків, тиктокерів та інших експертів. Мовляв, тепер за новими правилами люди зможуть відбирати житло за борги за комуналку. Але це ж не новина!

Ми вирішили розібратися, чи справді документ такий страшний та небезпечний.

Так, новий закон прискорює та посилює існуючий механізм примусового стягнення заборгованостей.

У пояснювальній записці так і йдеться: його мета — подолати проблему тривалого невиконання судових рішень, максимально автоматизувати процес роботи з боржниками.

Отже, існує автоматизована система виконавчого провадження (АСІП). Законопроєкт пропонує її тісно інтегрувати із банками, державними реєстрами (нерухомості, транспорту тощо). Щоб вона безпосередньо обмінювалася інформацією з усіма переліченими вище.

Що це дасть на практиці? Якщо людина погасила борг, система має автоматично зняти арешт з його рахунків та виключити його з Реєстру боржників (це база, де зазначені люди, які мають непогашені борги за рішеннями судів – за кредитом, аліментами, штрафом, комуналкою тощо).

Головна страшилка знаходиться тут: якщо людина потрапила до Єдиного реєстру боржників, вона не зможе продати чи закласти своє майно — квартиру, машину. Нотаріуси та банки будуть бачити його в системі та зобов'язані відмовити в оформленні угоди, доки борг не буде погашений.

Уявіть собі, що ви вирішили продати квартиру. Прийшли до нотаріуса, щоб оформити угоду. Він перед підписанням договору перевіряє ваші дані у реєстрі боржників. Якщо система вас там виявила, нотаріус не зможе зареєструвати продаж квартири, а всі операції з майном автоматично заблокують. Поки ви не погасите борг і не будете видалені з реєстру, продати квартиру не вдасться. Те саме з машиною.

Чи зможуть у людини відібрати єдине житло за борг, скажімо, за комуналкою?

Чинний закон захищає єдине житло боржника з невеликим боргом. Виконавці насамперед звертають стягнення на гроші та рухоме майно, а накласти арешт та продати квартиру чи будинок можна лише у виняткових випадках.

Таким винятковим випадком сьогодні є борг у розмірі 160 тис. гривень — 20 мінімальних зарплат. Знову ж таки, підтверджений рішенням суду.

Так, законопроєкт про цифровізацію може заборонити вам продати житло самостійно (через внесення до Реєстру боржників), але конфіскувати та реалізувати його держава зможе лише за дуже великий борг.