|
1 жовтня 2023, 13:33 Читать на русском
Байки в бомбосховищі, або Одесити грають виставу про життя під обстріламиПоказ документальної вистави «Бомбосховище: чи можливо вижити?» відбувся в Одеському академічному театрі ляльок. Арт-майстерня Bloom попервах планувала покази виключно в реальних бомбосховищах, проте в театральній залі створюється не менш напружене середовище для розмови про страхи, втрати та, звичайно, надії. Сценарій вистави про те, що кажуть люди в укритті або про перебування в ньому, було вирішено почати розробляти після того, як був зруйнований драмтеатр в Маріуполі. Були опитані 40 чоловік, котрі знаходилися під бомбардуванням в Одесі, Херсоні, Гостомелі, Кривому Розі. Матеріал взяли з інтерв'ю, наданих на умовах анонімності, розповів режисер Андрій Любов, і додав, що дійство розраховане передусім на європейського глядача, який немає подібного досвіду. У звукову палітру не раз вплітається завивання сирен повітряної тривоги, фрагменти пісень вживу та в запису, без ненормативної лексики також не обходиться. Герої-спірозмовники змінюють одне одного, ось члени однієї родини вирішують, як бути зі святкуванням 23 лютого на роботі «за традицією», ось роздумують протагоністи про відміну російської культури, геополітику й єдність слов’ян… Лайфхак по перевезенню кота Млинця у валізі виявився сумнівним, адже тварина подряпала руки хазяйці… Монолог матері, котра збирає речі дитини, не поспішаючи її будити, виявися найпроникливішим. У виставі беруть участь артисти різного віку й досвіду – Юлiя Харчук, Марк Пан, Олена Шаврук, Євген Меркулов, Анастасiя Поживатенко та інші. Заявлена імерсивність присутня у виставі вельми дозовано: то одна дівчина шукає диверсантів серед глядачів перших рядів, то інша просить у них-таки чого-небудь поїсти, хоча б цукерочку (справа закінчилася бананом із сумки доброї дівчинки). Мужикам, зрозуміло, кортить запалити… Проте це лише заявка на використання такого потужного прийому, як імерсивність. Було б цікаво спровокувати глядача на відвертість, на обмін репліками, попросити поділитися своєю історією переживання обстрілів. Останнє особливо цінне, адже вистава від показу до показу змінюється. В одному з варіантів є монолог Олени Шаврук, що грунтується на розповіді її дочки Анни, яка багато пережила за війну в Херсоні. Тож в подальшому епізоди будуть зібрані по-іншому, інакше будуть розставлені акценти, щось викристалізується з теперішніх намагань. Автори вистави готові до того, що глядачів обов’язково щось дратуватиме в ті чи інші моменти. Але ж на те й театр, аби душа трудилася, а сьогодні у кожного українця вона за умовами розбурхана. Автор — Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ! Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter Новини по цій темі: 9 квітня: У пакеті зі скотчем та сміттям: як українські реставратори витягли з того світу одеського Караваджо 24 березня: Хата як сховище, оберіг і місце пам’яті: в Одесі відкрили виставку про дім під час війни (фото) 8 грудня 2025: Ватяні чоловічки готуються до Різдва: одеська художниця опанувала мистецтво європейських майстрів 30 листопада 2025: Крило «Боїнга» і безкоштовна класика: найдорожчі вистави одеських театрів |
Статті:
Во дворе почти ничего не осталось.
На борту возник пожар и вышла из строя навигационная система возгорание ликвидировали силами экипажа. Для сопровождения судна направлен катер. Никто не пострадал. Одна из пострадавших квартир. Владельцам еще повезло, так как большинство помещений в доме уничтожены.
Кусок "шахеда", натворивший столько беды.
Одесситка показывает по видеосвязи разрушения своим знакомым. Это видео должно войти в документальные фильмы!
Одесситка Наталья о пережитой ночи:
"Влетел со скорость, как ненормальный. Упал. Это кошмар. Я сразу упала на детей. Как нам теперь жить? Где нам теперь жить?" Ольга лишилась единственного жилья.
"Был хлопок, меня завалило. Оторвало палец. Меня достали быстро. Муж и сын пострадали от осколков", говорит женщина. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||