Величезна воронка глибиною в людський зріст зяє посеред території заводу «Чорноморполіграфметал» — одного з найстаріших промислових підприємств Одеси, історія якого почалася ще в XIX столітті з фабрики французької воску Августа Жако на Головківській.

Сьогодні тут виробляють консервні кришки, знайомі кожному, хто хоч раз закатував помідори, огірки або варення. Саме це підприємство стало однією з цілей чергового російського удару балістикою по Одесі.

Як передає кореспондент «Думської», вибухова хвиля та уражаючі елементи ракети немов картон зм'яли другий поверх ремонтного цеху, серйозно пошкодили складські приміщення та адміністративну будівлю.

Вся територія усіяна перекрученими металевими конструкціями, шматками фасадів і вибитими рамами. Над одним зі складів вітер зі скрипом розгойдує продірявлений осколками профнастил. Усередині — тисячі посічених кришок для закруток. Судячи з усього, саме вони й становили особливу загрозу для російської армії.

Підприємство випускає кришки з кінця 1930-х років — після того, як радянська делегація на чолі з Анастасом Мікояном привезла зі США технології промислового консервування.

Сьогодні продукцію заводу, відому під торговою маркою «Таламус», постачають по всій Україні, а також до Молдови, Грузії та Узбекистану.

Заступник генерального директора заводу Борис М. згадує: вибух застав його вже наприкінці робочого дня.

«Я перебував у своєму кабінеті, збирався додому, — розповідає він. — Ми якраз готували великий контракт, я встиг надіслати документи контрагенту, і в цей момент стався вибух».

За словами Бориса, після удару миттєво згасло світло.

«Мені щось влучило в шию — мабуть, шматок цегли або осколок, — згадує чоловік. — Потім увімкнулося аварійне освітлення, і я побіг до укриття. Там уже були співробітники вечірньої зміни».

Основна зміна на той момент уже закінчила роботу, тому на території залишалося близько десяти осіб і чергові. Це, ймовірно, і врятувало багатьох.

«Людина, яка була в душі після зміни, навіть не встигла вийти. А якби встигла, швидше за все, стала б «двосотим» прямо на вулиці», — каже Борис.

В результаті удару загинув орендар офісного приміщення. Ще кілька людей отримали легкі поранення.

На заводі зізнаються: поки навіть не розуміють, чи відновлюватимуть виробництво саме тут.

«Ми поки що просто відкопуємося, — каже заступник директора. — І думаємо: відновлювати це місце чи перевозити виробництво кудись ще. Тому що три хвилини польоту балістики… З точки зору безпеки людей дуже важко щось встигнути зробити».

За його словами, найбільше постраждав цех, який був ключовим елементом виробництва.

«Без нього відновити випуск кришок буде дуже складно. Але ми докладатимемо всіх зусиль, тому що починається сезон закруток і нам потрібно забезпечити покупців звичним товаром», — зазначає Борис.

При цьому підприємство дивом уникло ще більш масштабної катастрофи — після удару автоматично перекрився газ.

«Дуже добре спрацювала автоматика. Якби цього не сталося, наслідки могли бути набагато серйознішими», — зізнається Борис.

Серед руїн співробітники насамперед шукали штатного кота підприємства на прізвисько Руденко — рудого улюбленця робітників. Після вибуху вирішили, що тварина загинула, проте вранці кіт, наче нічого не сталося, прийшов «на роботу» просити сніданок.

А ось одній із сторожових собак пережити обстріл не вдалося.