Пекельні лялечки, або Як в Одесі виганяли Сатану

В повітовому місті О. у самий переддень Водохреща за старим стилем, коли сили зла особливо активні, відкрилася виставка пекельних ляльок. Мила затишна галерея, що межує з крамничикою одягу та кав’ярнею, вперше приймала таке радикальне мистецтво.

Експонати, створені Сергієм Конягіним з поламаних ляльок, вражали зловісним виглядом та уособлювали вершників Апокаліпсісу. Зростаючись пластиковими тілами часом у найпікантніших місцях, вони сусідили зі спокійнішими (хоча одна з них була розіп’ята) ляльками Олени Курінової. Гарненький плюшевий песик був присутній на виставці заради контрасту, ось він усім сподобався.

«О зайчатоньки! За вашу підтримку я подарую вам практично будь-який арт-об’єкт з виставки», — цим вигуком зустрічав Конягін знайомих, які прийшли на вернісаж.

«Отакої, не вистачало, щоб оці вершники ночами за нами по домівці скакали», — думали зблідлі з обличчя знайомі, а вголос казали інше, що подумають, виберуть та заберуть на закритті виставки. Приходити на фініссаж, звісно, ніхто не збирався. За два тижні й не такі обіцянки забуваються!

Однак закрити виставку довелося буквально наступного дня. Щоправда, без урочистих промов.

Відчинивши на ранок приміщення, хазяйка крамниці одягу виявила, що сукні вночі хтось приміряв. Порядок речей було порушено, тремпеля валялися на підлозі, кав’ярня виглядала так, нібито її пудрили молотою кавою. Проте найстрашніше творилося в галереї. Знята з хреста лялька роботи Курінової і того ж авторства плюшевий песик лежали з ознаками зношеності. Навколо них стояв хоровод із вершників Апокаліпсісу з явно недобрими намірами. Налякана хазяйка збігала до найближчого храму за свіжопосвяченою водою, щедро окропила все, що потрапило під руку, а коли з’явилася на порозі директор галереї, то дісталося і їй.

«Геть, Сатано! Забирай своїх пекельних ляльок та на оренду більше не розраховуй», — рекла побожна дама.

Белькотіння директора галереї про сучасне мистецтво, силу гротеска й візуальне бичування пороків суспільства почуте не було. Терміново прибулі на місце події Конягін та Курінова зібрали в мішок своїх лялечок та вирушили до іншого галериста, бувалого абстракціоніста, котрий з радістю зголосився їх прийняти.

«Не боюся я ваших лялечок, — заявив сміливий чоловік, між іншим, майстер бойових мистецтв. – Я минулого року картини такого живописця виставляв, що залою хвостаті чортівки стрибали й гноми носилися. З чортівками я потоваришував, а тупіт маленьких ніжок дратував. Пристукнув одного гномика, тільки помаранчева пляма лишилася, інші згинули. Заносьте вершників Апокаліпсісу».

І тепер готується новий вернісаж під інтригуючою назвою «Ляльковий Армагеддон». Слідкуйте за афішами!

Автор — Ірен Адлер