Схил повзе — гроші течуть: мерія Одеси витратить ще 30 млн на будинок, який руйнується через ремонт узвозу Блажка  

Ще 30 мільйонів гривень хоче витратити мерія Одеси на ремонт будинку, який розвалюється через просідання узвозу Блажка (раніше Маринеско), що вже обійшовся місту в понад 70 млн грн.

Як передає кореспондент «Думської», тендер на роботи в будівлі, визнаній аварійною ще за Брежнєва, оголосив муніципальний департамент міського господарства.

На самому узвозі триває свій капітальний ремонт, який уже майже як гостросюжетний серіал — невідомо, коли закінчиться і чим обернеться. Це другий, так би мовити, сезон. У першому той самий підрядник, що й сьогодні: «Ростдорстрой» довіряйця Юрія Шумахера відремонтував усе так, що воно практично одразу «попливло» (і потягнуло за собою інші проблеми). Ми розповімо про це трохи пізніше. Але повернемося до будинку, в якому сьогодні живе 50 сімей.

Отже, робітники мають зміцнити стіни за допомогою металевого каркаса, посилити фундамент буроін'єкційними палями і залізобетонними колонами. Приведуть до ладу і фасад, зокрема ліпнину. Крім того, замінять покрівлю і частково комунікації. На запитання про те, чи пов'язаний капремонт, проведений «Ростдорстроєм» із погіршенням стану будинку, чиновники відповідають ухильно:

«Щоб точно визначити, чи пов'язаний ремонт на узвозі Блажка з погіршенням стану будинку за вищевказаною адресою, необхідно замовляти окрему технічну експертизу», — зазначили в мерії.

Тим часом наше джерело в департаменті міського господарства висловило іншу думку:

«Можна нескінченно довго говорити про те, що будинок аварійний ще з радянських часів, проте факт залишається фактом — стрімко погіршуватися ситуація почала якраз два роки тому. Почали ставити маяки, то їх розривало буквально за тиждень. Він розташований на доволі крутому схилі, уся дощова вода стікає вниз узвозом і обмиває будинок. І коли додалися підземні води, які почали підмив фундаменту, він буквально затріщав», — пояснив наш співрозмовник.

Тендер на 30 мільйонів гривень лише підкреслює складність ситуації. Подібних будинків в Одесі сотні, проте таку пильну увагу в розпал війни приділили тільки одному. Причина зрозуміла — будівлю потрібно рятувати, інакше вона просто завалиться.

«Роботи розтягнуться на два роки і відбуватимуться поетапно. Будинок розташований у зоні ЮНЕСКО, і хоча він сам пам'ятником не є, департаменту міського господарства довелося отримувати додаткове узгодження з ЮНЕСКО», — розповів «Думській» депутат міськради Олексій Потапський.

Ще в серпні 2021-го той самий департамент міського господарства оголосив тендер на капремонт будівлі. Його виграла компанія «БМ ГРАНІТ». Однак почалася велика війна, договір розірвали, про роботи на певний час забули.

Потім ситуація погіршилася майже катастрофічно і в серпні 2023-го відкоригували проєкт. У 2024-му будівлю оперезали арматурою, а з боку Пересипу підперли залізними опорами. На той капремонт витратили близько 8 мільйонів. А конкурс тоді виграла «Ремонтно-будівельна дільниця «Одесголовпостач», та сама, що мала ремонтувати Київський райсуд за понад 100 млн грн, через що волонтери кілька місяців пікетували мерію.

«Виконано роботи з часткового посилення конструктивних елементів зазначеного житлового будинку. До переліку об'єктів капітального ремонту житлового фонду на 2025 рік включено роботи за цією адресою», — додають у мерії.

На думку будівельного експерта Леоніда Плахотника, який ознайомився з уже вжитими заходами, майбутнє будинку видається неоднозначним.

«Можливо, це здасться дивним, але будинок можна порівняти з живим організмом. Він живе своїм життям і витрачає власні ресурси на розв'язання проблем, що виникають. І тому вживати протиаварійні заходи слід дуже обережно, щоб не зробити ще гірше. З того, що я побачив, можу сказати, що в таких випадках потрібно стягувати всі поверхи, а тут це зробили тільки з двома першими та місцями з третім. Потрібно бути готовим, що, натиснувши в одному місці й порушивши природний стан будинку, може вилізти в іншому», — каже фахівець.

Будинок на узвозі Блажка, 14 був закладений 1885 року і збудований як двоповерховий. Згодом присяжний повірений Борис Кременецький подав прохання і добудував ще один поверх. Культурної та історичної цінності будівля не має. Є думка, що спроби її врятувати такою ціною пов'язані з тим, що «Ростдорстрою» треба якось допомогти з роботами на самому узвозі. 30 мільйонів цілком може вистачити.

Отже, тепер про першопричину того, чому будівля почала буквально розповзатися. Невдалий, але при цьому гучний і помпезний ремонт узвозу Блажка. Спочатку в мерії заявляли, що цей амбітний проєкт дасть змогу нарешті запустити довгоочікуваний маршрут «Північ-Південь». Його відкрили у вересні 2022-го, а через два роки закрили через те, що схил почав повзти. Про це ми докладно писали тут.

Причиною тому стали грубі порушення, допущені «Ростдорстроєм» під час ремонтних робіт. Забудовники не врахували того факту, що під автомобільним полотном розташовувався глиняний колектор для відведення стічних вод, побудований ще бельгійцями — важка техніка його просто розчавила. Про це вважали за краще промовчати, проте вода зробила свою справу. Схил поповз, трамвайне полотно почало просідати, через що там перестали курсувати трисекційні трамваї. У підсумку вирішили все-таки зробити дренажну систему. І цим зайнялася та ж компанія «Ростдорстрой», щоправда, не безплатно, у форматі гарантійних зобов'язань за те, що накоїла, а за майже 38 мільйонів гривень.

При цьому, офіційно винуватцем мерія призначила компанію «Пространство», яка почала будувати під узвозом Маринеско (вул. Приморська, 47) житловий комплекс. Дійсно, завдяки знесенню будівлі фабрики, яка підпирала узвіз, схил почав грати. Компанія заново збудувала підпірну стінку.

Хто понесе відповідальність за помилки, які виливаються у все нові й нові багатомільйонні витрати бюджету? І де комплексна експертна оцінка ситуації в цьому місці? Схил — зрозуміло, але чи є сенс ремонтувати будинок, що розвалюється? Може, простіше переселити людей, виділивши їм квартири в новобудовах (мабуть, передбачаючи щось таке, люди почали масово заселятися в аварійну будівлю, у 2021 році там було 38 сімей, за час війни до них додалися ще 12)? Невже Одеса може зараз, в умовах великої війни, дозволити собі викидати такі гроші на подібні штуки? На жаль, мерія воліє бурмотіти, а не давати ясні відповіді на чітко поставлені запитання.